Нове
В рамках співпраці із проєктом «BioUkraine» Фундації Україна-США Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН з 2021 року набуває членства в Американській асоціації ембріотрансплантації (American Embryo Transfer Association).
6–7 жовтня 2020 р. асоціацією буде проведено Віртуальну щорічну зустріч, у якій науковці інституту візьмуть активну участь (https://www.aeta.org/default.asp). Участь стала можливою завдяки отриманому Щербак Оксаною Василівною гранту для участі в цій зустрічі (https://bioukraine.org/programs/travel-grants/).
За результатами участі 19 жовтня 2020 р. нами спільно з науковцями Миколаївського національного аграрного університету (організатор – асистент кафедри Ірина Миколаївна Люта) буде проведено ІІІ Всеукраїнський онлайн-семінару «Співпраця з проєктом «BioUkraine» Фундації Україна-США. Підсумки участі у віртуальній щорічній зустрічі Американської та Канадської асоціацій ембріотрансплантації». Будуть сформовані матеріали зустрічі на основі наданого нам доступу до відповідних презентацій. Після обговорення відібрані матеріали зустрічі буде направлено науковцям установ-співвиконавців ПНД НААН № 37 «Збереження генофонду порід» та профільних вищих навчальних закладів.
Закордонна сільськогосподарська служба Департаменту сільського господарства США (FAS USDA) запросила представників НААНУ до участі в інтернет-конференції «Міжнародний досвід використання та регулювання ГМ», яка відбулась 23 вересня 2020 року. У конференції як зареєстрований учасник взяла участь завідувачка відділу генетики і біотехнології тварин Інституту, доктор сільськогосподарських наук Valentyna Dzitsiuk.
Метою інтернет-конференції було обговорення учасниками питань з розробки нормативно-правової бази регулювання використання генетично модифікованих джерел, необхідності узгодження національних інтересів України, пріоритетів процесу адаптації законодавства з нормами ЄС та дотримання зобов’язань на міжнародній арені.
Дирекція інституту від імені всього колективу щиросердечно вітає голову вченої ради інституту, першого віце-президента НААН Михайла Васильовича Гладія з високою державною нагородою – лауреата Державної премії в галузі науки і техніки 2019 року, яка присуджена Указом Президента України № 4/2020 від 13 січня 2020 року за роботу «Створення нових мінеральних сполук і поліфункціональних наноматеріалів та їх використання у тваринництві та ветеринарній медицині».
Також лауреатами стали академік НААН Снітинський Володимир Васильович, академік НААН Влізло Василь Васильович, член-кореспондент НААН Федорук Ростислав Степанович, доктор біологічних наук Іскра Руслана Ярославівна, доктор технічних наук Каплуненко Володимир Георгійович, академік НААН Седіло Григорій Михайлович, член-кореспондент НААН Ратич Іриней Борисович.
Щиро вітаємо лауреатів Державної премії в галузі науки і техніки 2019 року.
Співробітники інституту 14–18 вересня 2020 року провели експедиційне обстеження стада великої рогатої худоби айрширської породи ДП «ДГ ім. Декабристів Інституту свинарства і АПВ НААН». Популяційно-генетичні дослідження поголів’я проведені в межах виконання науково-технічних робіт щодо організації моніторингу малочисельних порід і видів сільськогосподарських тварин за договором з Міністерством освіти і науки України.
Одержані результати досліджень також були представлені на виїзній ХІV Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Науковий прогрес у тваринництві і птахівництві», присвяченій 90-річчю від дня народження доктора біологічних наук, професора Олексія Дмитровича Бугрова. Конференція організована Інститутом тваринництва НААН та Державною дослідною станцією птахівництва НААН.
Детальніше про конференцію: http://animal.kharkov.ua/index.php/537-molodi-vcheni2020
Опубліковано матеріали конференції http://animal.kharkov.ua/archiv/molodi_vcheni/Young%20scientists_2020.pdf
Науковці нашого інституту представили результати наукових досліджень щодо аналізу кількісних показників виробництва генетичних ресурсів великої рогатої худоби симентальської м’ясної породи (Дєдова Л. О., Джус П. П.); технологічних чинників впливу на продуктивність худоби м’ясних порід (Джус П. П., Войтенко С. Л.); порівняльна оцінка молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи з різною спадковістю за голштинською породою (Сидоренко О. В.); характеристики спортивних коней української верхової породи та коней іншого походження за селекційними ознаками (Ільницька Т. Є., Бондаренко О. В.); зв'язку живої маси та неспецифічної резистентності телят (Маковська Н. М., Чулков С. А.).
Співробітниками лабораторії інформаційних систем спільно з відділом племінної справи у тваринництві управління тваринництва та племінної справи департаменту аграрної політики Мінекономіки, відповідно до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №922-20 від 21.05.2020 року здійснено реєстрацію нових господарств у Державному реєстрі субʼєктів племінної справи у тваринництві про що виписано відповідні Свідоцтва. Присвоєно 25 статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві, в т.ч.: у молочному скотарстві – 10; м’ясному скотарстві – 4; свинарстві – 3; конярстві – 1; вівчарстві – 1; бджільництві – 2, рибництві – 4.
6 липня 2020 року нами було проведено І Всеукраїнський онлайн-семінару «Співпраця з проєктом «BioUkraine» Фундації Україна-США. Підсумки участі у 57-й щорічній віртуальній зустрічі товариства кріобіології». Після активної участі науковців інституту 21 – 23 липня 2020 року у 57-й щорічній віртуальній зустрічі вказаного товариства (https://cryo2020.com) нами відібрано матеріали з наданим доступом до презентацій на www.youtube.com для ознайомлення і використання в роботі. Тези вказаної зустрічі: file:///C:/Users/User/AppData/Local/Temp/CRYO2020_Abstract_Book.pdf.
7 липня 2020 року нами було проведено ІІ Всеукраїнський онлайн-семінар «Співпраця з проєктом «BioUkraine» Фундації Україна-США. Підсумки участі у Віртуальній щорічній зустрічі Американського товариства науки про тварин». Нагадаємо, що 19 – 23 липня 2020 року науковці Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН брали активну участь у Віртуальній щорічній зустрічі вказаного товариства, https://asas.org/meetings/annual-2020#, http://naas.gov.ua/news/?ELEMENT_ID=6109). Сформовано матеріали зустрічі на основі наданого нам доступу до відповідних презентацій.
Після обговорення відібрані матеріали обох зустрічей направлено науковцям установ-співвиконавців ПНД НААН № 37 «Збереження генофонду порід» та профільних вищих навчальних закладів.
21–23 липня 2020 року науковці Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН у рамках співпраці із проєктом "BioUkraine" Фундації Україна-США брали активну участь у 57-й щорічній віртуальній зустрічі товариства кріобіології (https://cryo2020.com ).
Ними було представлено результати досліджень за темою «Cryopreservation of boar spermatozoa in gene poll preservation system» (робота виконана за фінансової підтримки МОН України (договір №ДЗ/47-2015 від 30.10.2015 р.)). Тези вказаної зустрічі: file:///C:/Users/User/AppData/Local/Temp/CRYO2020_Abstract_Book.pdf.
Віртуальний формат участі черговий раз забезпечив роботу багатьох тематичних секцій. Презентовані результати досліджень науковців з різних країн світу є надзвичайно пізнавальними і цікавими. Їх присвячено розробці вакцин і діагностичній стабілізації; пошуку нових кріопротеторів та контролю утворення льоду; кріоконсервації сперматозоїдів та збереженню життєздатності ооцитів, ембріонів, тканин гонад ссавців; термальній медицині; теоретичному моделюванню в кріобіології; кріоконсервації водних і морських видів тварин; методам кріобіотехнології для сільського і лісового господарства, садівництва та збереження диких видів тварин та інше.
Співпрацю буде продовжено.
З 19 по 23 липня 2020 року науковці Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН брали активну участь у Віртуальній щорічній зустрічі Американського товариства науки про тварин (American Society of Animal Science), https://asas.org/meetings/annual-2020#). Такий формат зустрічі забезпечив участь науковців із багатьох країн світу та став основним через пандемію коронавірусної інфекції.
Віртуальний формат зустрічі передбачав доповіді запрошених спікерів у 32 секціях у прямому ефірі. Також були загальнодоступні формати доповідей у вигляді презентації з аудіо супроводом та постерів. Впродовж он-лайн зустрічі науковці ознайомились з експозицією віртуальної виставкової зали, майстер-класами, роботою симпозіумів та іншими соціальними подіями. За проведення секційних засідань був доступний формат «Запитання та відповіді», яким науковці Інституту змогли скористатись та поставити запитання зарубіжним колегам. Найбільшу зацікавленість викликали секції з розведення та генетики сільськогосподарських тварин; особливо корисними виявились доповіді з маркерної та геномної селекції.
По завершенні зустрічі Інститут отримав запрошення взяти участь у наступній, що відбудеться з 14 по 18 липня 2021 року.
Участь науковців у такій віртуальній події стала корисною та інформативною з огляду на широкий спектр досліджуваної проблематики, представленої на високому науковому рівні в доповідях.
Відповідно до плану заходів Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН з відзначення 95-річчя від дня народження першого директора інституту професора Володимира Юхимовича Недави, 20–21 липня 2020 року відбулася VIII Всеукраїнська наукова конференція молодих учених і аспірантів з міжнародною участю «Актуальні дослідження з проблем розведення, генетики та біотехнології у тваринництві». Конференція проходила онлайн в режимі Zoom для відеоконференцій.
У вступному слові директор інституту член-кореспондент НААН Юрій Полупан побажав молоді реалізації запланованих завдань, творчих успіхів у науковій роботі, удосконалення майстерності висвітлення результатів досліджень.
Учасниками конференції традиційно були молоді вчені та аспіранти з галузевих науково-дослідних установ мережі НААН, закладів вищої освіти і Гродненського державного аграрного університету (Республіка Білорусь). Ними підготовлено 30 повідомлень, у яких узагальнено накопичений світовий і вітчизняний досвід з актуальних проблем розведення, генетики та біотехнології сільськогосподарських тварин, представлено результати власних наукових досліджень. Традиційно результати досліджень, які висвітлені у доповідях аспірантів інституту є їх звітом за перше півріччя поточного року.
Матеріали конференції опубліковано черговим окремим виданням (http://iabg.org.ua/images/M_images/these15.05.20202.pdf).
В рамках співпраці із проєктом "BioUkraine" Фундації Україна-США Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН з липня цього року набув членства в Американській асоціації тваринницьких наук (American Society of Animal Science).
З 19 по 23 липня асоціацією буде проведено Віртуальну щорічну зустріч та виставку тварин (https://asas.org/meetings/annual-2020#) у якій науковці інституту візьмуть активну участь (детальніше: https://www.eventscribe.com/2020/ASASAnnual/agenda.asp?pfp=FullSchedule).
7 липня 2020 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН відбулось засідання координаційно-методичної ради з виконання ПНД НААН № 37 «Збереження генофонду порід» щодо розгляду звітів про виконання завдань програм наукових досліджень НААН № 37 «Система роботи в популяціях і збереження біологічного різноманіття генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин» («Збереження генофонду порід») та підпрограми 1 «Методи селекційно-генетичного удосконалення тварин та системи моніторингу і оцінки генетичних ресурсів скотарства» ПНД № 29 «Розроблення інноваційних технологій виробництва, систем годівлі та методів селекції великої рогатої худоби і забезпечення якості продукції скотарства» («Скотарство») за перше півріччя 2020 року. Засідання було проведено дистанційно за використання платформи ZOOM.
Про результати виконаних досліджень доповіли керівники та відповідальні виконавці завдань з 11 наукових установ та дослідних 
станцій НААН. Проведено обговорення виконуваних досліджень, уточнені заключні етапи робіт та підготовки остаточних звітів. На засіданні затверджено план роботи координаційно-методичної ради на друге півріччя 2020 року та прийнято ухвалу. Підсумував роботу засідання голова координаційно-методичної ради, директор інституту Юрій Полупан.
З метою підвищення міцності біотехнологічного сектору в Україні, в тому числі у тваринництві, Фонд США-України «BioUkraine» надає гранти українським науковцям-біотехнологам, професорам та студентам для участі в онлайн-заходах у цьому році, які сприятимуть їх професійному зростанню, підвищенню репутації України, заохочуватимуть наукове співробітництво та комерціалізацію технологій.
На конкурсній основі одержала грант Оксана Василівна Щербак, кандидат с.-г. наук, завідувач лабораторії біотехнології відтворення Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН для участі у Конференції американської та канадської асоціацій ембріотрансплантації (07.10.20, https://bioukraine.org/programs/travel-grants/).
Щиро вітаємо!
16–17 червня 2020 року на черговому засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 при Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН відбувся прилюдний захист дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук:
- за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин – Шуляр Аліни Леонідівни за темою «Динаміка господарськи корисних ознак корів української чорно-рябої молочної породи за вбирного схрещування в умовах Полісся». Науковий керівник – доктор с.-г. наук, професор Пелехатий М.С.;
- за спеціальністю 03.00.15 – генетика – Чепіги Альони Михайлівни за темою «Аналіз генетичного різноманіття локальних порід та породних груп качок китайської та української селекції за використання мікросателітних ДНК-локусів». Науковий керівник – доктор біол. наук, професор Костенко С.О. Також за цією ж спеціальністю відбувся захист Шуліки Любові Володимирівни за темою «Поліморфізм генів міостатину та інсуліну і його зв’язок з продуктивними ознаками курей ліній української селекції порід род-айленд червоний і плімутрок білий». Науковий керівник – доктор с.-г. наук Кулібаба Р.О.
За результатами успішного захисту здобувачів рішення про присудження наукових ступенів прийнято одноголосно. Щиро вітаємо здобувачів!
Слід зазначити, що упродовж 2019 р. було проведено 11 захистів: 5 докторських дисертацій (4 – за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин і 1 – за спеціальністю 03.00.15 – генетика) та 3 кандидатські дисертації за спеціальністю 03.00.15. Серед них – одна докторська і одна кандидатська дисертації випускників нашої аспірантури.
Все більше значення для світової спільноти набуває проблема цілеспрямованого управління генетичними ресурсами в сільському господарстві. Велика різноманітність тваринницьких генетичних ресурсів є важливим фактором для їх адаптації до умов утримання і розвитку виробництва сільськогосподарської продукції. Разом з тим, проблема підтримки генетичного розмаїття знаходиться під загрозою. Необхідність збереження цього потенціалу обумовлена такими причинами як зміна клімату і небезпечність з’явлення нових, в тому числі інфекційних, захворювань тварин. Важливе значення мають дані щодо темпів зникнення тих генетичних ресурсів, за якими не встановлено контроль з боку фахівців, не відомі їх характеристики та потенціал. Необхідно концентрувати всі зусилля, що мають бути направлені на розуміння пріоритетів і захисту світових генетичних ресурсів.
Генетичні ресурси тварин відносяться до найбільш цінних і стратегічно важливих запасів кожної країни. Вони є основним засобом для господарств, які розводять тварин, і належать до числа найважливіших ресурсів для фермерських господарств. Збереження на достатньо високому рівні генетичного розмаїття сільськогосподарських тварин створює підґрунтя для ефективного ведення селекційно-племінної роботи і визначає її спрямованість на підвищення рівня адаптивності та відтворних ознак тварин, що забезпечить конкурентоспроможність вітчизняних порід. Автохтонні локальні породи володіють значним резервом генетичної мінливості і комплексом генів, фенотиповий прояв яких забезпечує унікальні якісні показники продукції та раціональне використання ними малопридатних сільськогосподарських територій, на яких недоцільно утримувати тварин комерційних порід. Відповідно до цього створюються додаткові можливості у повному обсязі задовольняти споживчий попит населення і підвищувати якість та екологічну безпечність продукції тваринництва.
Ратифікація Україною в 1994 р. Конвенції про біологічне різноманіття, схвалення прийнятої у 2007 р. Інтерлакенської декларації глобального плану дій щодо генетичних ресурсів та підписання 2012 р. Ногайського протоколу про доступ до генетичних ресурсів та справедливий і рівноправний розподіл вигоди від їхнього використання, накладає на нашу країну певні зобов’язання.
Проведено дослідження з аналізу стану і здійснено характеристику існуючого біорозмаїття сільськогосподарських тварин у сільськогосподарських підприємствах з точки зору тенденцій розвитку та пов'язаних з ними ризиків щодо генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин. Встановлено поточні статуси (категорії) ризику кожної підконтрольної породної популяції великої рогатої худоби України.
Виявлено тенденцію до щорічного скорочення як чисельності суб’єктів племінної справи у відповідній підгалузі тваринництва, так і загального та маточного поголів’я у локальних та зникаючих породах. За даними Державного реєстру племінних тварин, в Україні на межі повного зникнення перебувають сіра українська, білоголова українська, лебединська породи великої рогатої худоби; українська степова ряба, та українська степова біла породи свиней; сокільська та українська гірсько-карпатська породи овець, гуцульська порода коней. Упродовж 2014 - 2018 рр. втрачено останні племінні (підконтрольні) стада бурої карпатської великої рогатої худоби та свиней миргородської порід.
Ситуація, яка склалася нині у тваринництві України, досить складна з огляду на використання в процесі виробництва продукції обмеженої кількості високопродуктивних спеціалізованих порід сільськогосподарських тварин.
Підтримання біорозмаїття генетичних ресурсів тварин також потребує систематичного підходу до роботи в генофондних стадах, який передбачає одержання об’єктивної інформації щодо підконтрольних популяцій і створення бази даних для аналізу їх структури, планування селекційно-племінної роботи, дослідження генетичних процесів та вирішення комплексу питань щодо їх збереження та використання.
Відсутність національної стратегії, плану дій з генетичними ресурсами, чіткої ефективної системи управління і забезпечення їх сталого розвитку, централізованої інформаційної системи та постійного моніторингу і контролю призводить до втрати вітчизняних унікальних порід і типів сільськогосподарських тварин. З метою посилення координації заходів із вдосконалення та збереження генетичних ресурсів тварин на національному і міжнародних рівнях необхідно створення в Україні Національного центру генетичних ресурсів тварин. Одним із основних заходів є продовження фінансової підтримки Програми збереження та раціонального використання генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин. Проте впродовж останніх років через низку об’єктивних і суб’єктивних причин ця програма майже не фінансувалася, що призвело до різкого зменшення чисельності сільськогосподарських тварин локальних і зникаючих порід.
Науковими установами НААН було розроблено цільові Програми збереження генофонду основних видів сільськогосподарських тварин в Україні на період до 2015 року та на 2017–2025 роки, але вони не затверджені галузевим міністерством і не отримали офіційного статусу. За результатами виконання програм наукових досліджень розроблено методологічні та організаційні основи збереження генофонду сільськогосподарських тварин, визначено генофондні об’єкти та систему роботи в них. Крім наукових досліджень, сформовано мережу галузевих кріобанків та продовжується створення кріоколекції генетичного матеріалу за видами тварин.
На реалізацію програм спрямовувалося створення і функціонування Банку генетичних ресурсів тварин Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, який постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 р. № 472-р віднесеного до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання. У Банку зберігається і систематично поповнюється генетичний матеріал усіх видів сільськогосподарських тварин у вигляді статевих та соматичних клітин для використання з науково- дослідною і виробничою метою.
Останніми роками Банк генетичних ресурсів тварин ІРГТ імені М.В.Зубця НААН поповнено з високою племінною цінністю та з відповідними фізіологічними характеристиками спермою плідників, зокрема, півнів бірківської барвистої, полтавської глинястої, плімутрок білий популяцій Х-1 і Х-2 популяцій курей, баранів сокільської та української гірськокарпатської порід. Вперше в Україні створено кріоколекцію еякульованих сперматозоїдів кнурів (української степової білої, української степової рябої та миргородської порід) та яйцеклітин свиноматок. Закладено на довгострокове зберігання ембріони корів сірої української та білоголової української порід.
Інститутом розроблено концептуальні підходи щодо відбору генетичного матеріалу для зберігання і систему збереження генетичного біорозмаїття тварин, конкретизовано загальні методологічні підходи до оцінки специфіки генетичних ресурсів. Результатом роботи Інституту стало набуття Україною з 2009 р. членства у Європейському регіональному центрі генетичних ресурсів тварин (European Regional Focal Point for Animal Genetic Resources, ERFP) при FAO (https://www.animalgeneticresources.net/).
Наразі науковими установами Відділення зоотехнії НААН у тісній співпраці з племінними господарствами з розведення локальних, зникаючих і малочисельних порід впроваджується технологія кріозбереження генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин, у тому числі і як «віртуальних генофондних кріостад». Це дасть можливість забезпечити ефективне збереження біорозмаїття, оцінку і регулювання збалансованості агроекосистем. Проводиться оцінка оригінальності якісних показників і технологічних особливостей тваринницької сировини від унікальних вітчизняних порід для одержання вітчизняної продукції під маркою національного екобренду.
Цього року першому директорові Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, доктору сільськогосподарських наук, професору Володимиру Юхимовичу Недаві виповнилося б 95 років.
Коло наукових інтересів Володимира Юхимовича охоплювало дослідження проблеми поліпшення продуктивних і племінних якостей симентальської худоби методами селекції за чистопорідного розведення і схрещування, він здійснював наукове керівництво великомасштабними дослідженнями з питань виведення нових для України спеціалізованих м’ясних і молочних порід великої рогатої худоби. Науковий і практичний інтерес представляють дослідження В. Ю. Недави з питань використання явища гетерозису у скотарстві, застосування наноматеріалів у біотехнологічних дослідженнях.
У 1975 році В. Ю. Недаву призначають директором новоствореного Українського науково-дослідного інституту розведення і штучного осіменіння великої рогатої худоби (наразі – Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН), який він очолював понад 10 років (1975–1986). Під його керівництвом було здійснено будівництво у с. Чубинське Бориспільського району Київської області лабораторного корпусу інституту та його оснащення необхідним обладнанням.
В. Ю. Недава – співавтор 3-х порід великої рогатої худоби: бурої карпатської (1972), української м’ясної (1993) та української чорно-рябої молочної (1995). Учений є автором більше 200 наукових праць, він брав активну участь у підготовці висококваліфікованих фахівців-зооінженерів. Під його науковим керівництвом виконали і захистили кандидатські дисертації 12 науковців.
Останніми роками наукові дослідження Інституту зосереджені на застосуванні сучасних методів геномної селекції у тваринництві, біотехнологій прискореного відтворення тварин з високою племінною цінністю та збереження біологічного різноманіття у тваринництві України; послідовно відстоюється необхідність запровадження і розроблено проект та дорожню карту сучасної вітчизняної організаційно-функціональної системи селекції у тваринництві України для забезпечення вітчизняного тваринництва власними породними ресурсами.
Інститут активно працює над впровадження стратегії порідного удосконалення стад молочної худоби на замовлення бізнес-структур, запроваджує системний підхід до поєднання науково-експериментальної і виробничої діяльності за принципом «Інститут і його мережа дослідних господарств – єдиний науково-виробничий комплекс»!
Свідченням міжнародного визнання діяльності Інституту є його членство у Європейському регіональному центрі генетичних ресурсів тварин при FAO та у Європейській асоціації ембріотрансплантації (https://www.aete.eu/publications/statistics/).
Про вагоме значення Інституту як головної наукової селекційної установи в галузі тваринництва України свідчить віднесення його до категорії стратегічних об’єктів державної власності (постанова КМУ від 04.03.2015 р. № 83), а Банк генетичних ресурсів тварин Інституту визнано науковим об’єктом, що становить національне надбання України (розпорядження КМУ від 19.08.2002 р. 472-р)!
Інститутом розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН цьогоріч 19 і 20 травня заплановано проведення двох конференцій, присвячених вшануванню пам’яті Володимира Юхимовича (деталі за посиланням: http://iabg.org.ua/images/M_images/programa2020.pdf, http://iabg.org.ua/images/M_images/conferen.20.05.2020.pdf)
Науковці мережі Інституту розведення і генетики тварин ім. М.В.Зубця НААН брали участь у ХІІІ Міжнародному молочному конгресі, який відбувся 03–04 березня 2020 року. Це щорічний бізнес-майданчик, що дозволив ознайомитися із ситуацією в галузі, новітніми розробками, почути доповіді провідних світових та вітчизняних експертів, а також визначити курс розвитку галузі.
Конгрес працював протягом двох днів у трьох секціях: «Українська молочна галузь: виклики та стратегії», «Технології виробництва молока та управління сучасною МТФ» та Всеукраїнська ветеринарна конференція.
Науковців було детально ознайомлено з наступними питаннями за темами:
– «Українська молочна галузь: виклики та стратегії»: підсумки галузі за 2019 рік, основні тенденції розвитку, світовий молочний ринок та українські перспективи, що потрібно аби потрапити до ТОП світових виробників.
– «Технології виробництва молока та управління сучасною МТФ»: особливості годівлі та утримання корів, епізоотичні загрози сучасного молочного скотарства, недооціненні резерви МТФ, оптимізація процесів в умовах глобальної зміни клімату.
– Всеукраїнська ветеринарна конференція: профілактика, лікування незаразних, а також інфекційних та інвазійних хвороб у ВРХ, способи покращення ефективності відтворення корів.
Також було проведено виставку з надзвичайно цікавими локаціями по молочному скотарству та ярмарок-дегустацію від українських виробників молочної продукції «Смакуй Українське».
27 січня 2020 р. відбулося покладання квітів з нагоди відзначення 181-ї річниці від Дня народження Павла Платоновича Чубинського, видатного українського етнографа, письменника, енциклопедиста, борця за відродження української духовної культури. Спільнота Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, голова Великоолександрівської сільської ради Г. М. Шевченко, учні, викладачі Великоолександрівської ЗОШ І–ІІІ ступеня та представники Бориспільської райдержадміністрації вшанували пам'ять вірного сина свого народу.
Для проходження навчальної практики з генетики та основ селекції до стін нашого інституту 14 листопада завітали студенти-біологи 4-го курсу природничо-технологічного факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» МОН України.
Під час візиту в теоретичній частині студентам були прочитані лекції щодо впровадження в практику племінного тваринництва України сучасних молекулярно-генетичних методів досліджень та стану та перспективних напрямів проведення наукових досліджень з біотехнології відтворення. Завідувач лабораторії генетики, доктор сільськогосподарських наук В. В. Дзіцюк детально зупинилась на історії зародження ДНК-технологій, появі перших приладів для проведення ПЛР-ампліфікації фрагментів генів та розвитку методів аналізу генних мутацій, переліку молекулярно-генетичних та цитогенетичних аналізів, що є обов’язковою складовою племінної справи України, перспективах маркер-асоційованої селекції у тваринництві. Старший науковий співробітник лабораторії генетики, кандидат сільськогосподарських наук А. В. Шельов звернув увагу студентів комплексну систему проведення молекулярно-генетичної оцінки тварин за різними типами ДНК-маркерів, що надає можливість цілеспрямованого генетичного добору і підбору тварин з метою створення стад з високим генетичним потенціалом за основними показниками продуктивності.
Завідувач лабораторії біотехнології відтворення кандидат сільськогосподарських наук О. В. Щербак представила вітчизняні біотехнологічні методи, які ефективно застосовуються в тваринництві, а саме штучне осіменіння та трансплантація ембріонів. Окреслила стратегічне значення об’єкту, що становить національне надбання НААН – Банк генетичних ресурсів тварин ІРГТ ім. М.В.Зубця НААН, особливостями функціонування. Познайомила з особливостями забезпечення довгострокового збереження сперми, ооцитів, ембріонів, соматичних клітин сільськогосподарських тварин і його значенням для продовольчої безпеки держави.
В практичній частині візиту студенти поглибили знання з цитогенетичних та молекулярних методів вивчення генетичної структури тварин. Вони відвідали приміщення для проведення ДНК-діагностики, ознайомилися із наявними в лабораторії приладами, принципом їх роботи та призначенням. Слід зазначити, що студенти цікавилися науковими розробками інституту, їх прикладною спрямованістю та перспективами досліджень саме у галузі сільськогосподарської генетики та біотехнології.
12 листопада 2019 року у Великому конференц-залі Національної академії наук України (м. Київ) проходив Міжнародний інноваційній бізнес-форум «SMARTINVEST – 2019: конвергенція науки та бізнесу». Форум організували: Міжнародна торгова палата (ICC Ukraine), Асоціація сприяння глобалізації освіти та науки SPACETIME, Фундація «Національного розвитку та інновацій» (NDI Foundation), International Federation of Innovation Asscociations, Академія економічних наук України, український аналітичний та підприємницький хаб у сфері біотехнологій та наук про життя Bionity, Центр інновацій «Сходи в майбутнє» (Up to Future), TechExchange – міжнародна платформа менеджменту інновацій та Noosphere (асоціація вчених, дослідників, підприємців, волонтерів спрямована на впровадження науки і технологій в глобальне бізнес оточення).
Національної академії аграрних наук України для участі у в роботі бізнес-панелі Health&Life Science була запрошена завідувач лабораторії біотехнології відтворення Оксана Василівна Щербак.
Про результати щорічного конкурсу молодих учених «За кращу наукову доповідь молодого ученого НААН з фундаментальних та прикладних досліджень»
У Президії Національної академії аграрних наук України 24-25 жовтня 2019 року відбувся конкурс молодих вчених на здобуття премії Президії НААН «За кращу наукову доповідь молодого ученого НААН з фундаментальних та прикладних досліджень», в якому взяли участь 28 претендентів із 24 наукових установ НААН.
За результатами конкурсу визначено шість переможців, яким було присуджено дипломи:
- Диплом I ступеня: Петрову Пилипу Ігоровичу (Інститут продовольчих ресурсів НААН);
- Диплом II ступеня (два): Кучеренку Єгору Юрійовичу (Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН) та Типило Христині Тарасівні (Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН);
- Диплом III ступеня (три): Батуревич Оксані Олександрівні (Інститут рибного господарства НААН), Мосійчук Ярославі Борисівні (Інститут водних проблем і меліорації НААН), Ревтьє-Уваровій Аліні Вікторівні (ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»).
http://naas.gov.ua/newsall/newsnaan/5467/
4 листопада 2019 року в інституті під головуванням директора Юрія Полупана відбулася зустріч із науковцями Zhejiang Academy of Agricultural Sciences (КНР) на чолі з Mr. Wu Jinghua. В ході зустрічі сторони обговорили стратегічну мету свого партнерства щодо формування взаємної вигоди для установ шляхом комерціалізації наукових досягнень інституту в галузі скотарства щодо функціонування системи селекції за використання сучасних методів молекулярної біології та репродуктивної біотехнології.
За результатами зустрічі підписано договір про наукову співпрацю з підготовки наукових проектів у галузі тваринництва з наступною взаємовигідною інкубацією та комерціалізацією в Китаї та Україні.