Проведення відкритих гостьових лекцій вже стало хорошою традицією на кафедрі біотехнології та біоінженерії Миколаївського НАУ. Цей вид діяльності сприяє налагодженню співробітництва між закладами та комунікації науковців, здобувачів вищої освіти та викладачів. 

  3 травня 2024 року на факультеті ТВППТСБ Миколаївського НАУ в межах викладання дисципліни «Біобезпека використання біотехнологій» (викладач – асистент Ірина ЛЮТА) для студентів-біотехнологів було прочитано гостьову лекцію на тему «Репродуктивні біотехнології в тваринництві». 

  Лекцію прочитала доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН, перший заступник директора з наукової роботи Інституту розведення і генетики тварин ім. М.В. Зубця НААН Світлана КОВТУН.  

   З величезною увагою студенти слухали новий науковий матеріал і цікавий практичний досвід лектора, отримали корисні поради. Лекція супроводжувалася змістовною мультимедійною презентацією, що сприяло формуванню необхідних фахових компетентностей для майбутньої професійної діяльності за обраною спеціальністю здобувачів вищої освіти.

  Присутні ознайомилися з новітніми досягнення та перспективними напрямами дослідження у галузі репродуктивної біотехнології. Після закінчення лекції здобувачі вищої освіти мали змогу поставити запитання та отримали ґрунтовні відповіді.

   Лекція відбулася в дружній атмосфері, а  представлена інформація зацікавила студентів, які відчули важливість і перспективність обраної професії. 

ГОСТЬОВІ ЛЕКЦІЇ – АКТИВНИЙ МЕТОД НАВЧАННЯ СУЧАСНОГО РІВНЯ ОСВІТИ | Новини МНАУ (mnau.edu.ua)

  У відповідь на лист Інституту агроекології і природокористування НААН науковцями Інституту вчергове підготовлено інформацію до Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2023 році. Такі доповіді щорічно готує Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України   (https://mepr.gov.ua/diyalnist/napryamky/ekologichnyj-monitoryng/natsionalni-dopovidi-pro-stan-navkolyshnogo-pryrodnogo-seredovyshha-v-ukrayini/).

   Завідувачем відділу генетичних ресурсів тварин Оленою СИДОРЕНКО до розділу проекту доповіді щодо «Охорони, використання та відтворення тваринного світу» вказано, що з російською агресією значно зменшилось чисельність підконтрольного поголів’я тварин, зокрема автохтонних. Деякі господарства припинили свою діяльність, частина порід тварин загинула, інша – знаходиться під окупацією і доля їх невідома, наприклад: велика рогата худоба сірої української породи, свині української степової рябої і української білої порід в Херсонській області, велика рогата худоба червоної степової породи у Запорізькій та Донецькій областях. Отже, існує проблема до безповоротного скорочення біорізноманіття сільськогосподарських тварин вітчизняних порід в Україні. З питань охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів слід вказати, що в межах виконання програми наукових досліджень НААН на 2021–2025 роки № 31 «Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин, їх відтворення та збереження біорозмаїття» («Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві») проводиться робота з відновлення аборигенної поліської популяції коней, природний ареал розведення яких – Полісся України. У 2023 році в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН розроблено «Програму реконструкції Української поліської породи коней».

   Для підтримання забезпечення різноманітності та відновлення генофонду порід сільськогосподарських тварин у банку генетичних ресурсів тварин Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН зберігаються зразки сперми бугаїв (145 тис. доз), кнурів (2,2 тис. доз), баранів (10,5 тис. доз) та півнів (2,4 тис. доз), ембріони великої рогатої худоби (60 шт.), яйцеклітини свиноматок (77 шт.) та зразки соматичних клітин. Щорічно оновлюються популяційні дані України у інформаційній системі біорізноманіття сільськогосподарських тварин (DAD-IS).

    23–24 квітня 2024 року в м. Нікосія (Республіка Кіпр) відбулися робочі зустрічі груп зі збереження ex-situ і in-situ та робочої групи з документації та інформації у тваринництві Європейського регіонального центру з біорізноманіття. Учасники продовжили роботу 24–26 квітня 2024 року на щорічному конгресі Європейської федерації тваринництва (https://regional2024.eaap.org/). Цьогоріч дана зустріч була присвячена питанням розвитку тваринництва Середземноморського регіону. В цих заходах взяла участь кандидат с.-г. наук Наталія РЕЗНІКОВА.

   На цих заходах було представлено огляди ситуації в тваринництві кожної країни, розглядалися нові модулі DAD-IS та з’ясовувалися питання формування 3-го звіту країн для FAO. На зустрічі Європейської федерації тваринництва розглядалися питання підвищення стійкості до тварин високих температур, питання епігенетики, відбору ознак для формування економічно вигідного індексу, формування економічних вагових коефіцієнтів, скорочення впливу на оточуюче середовище основних видів сільськогосподарських тварин та ін.

      26 квітня 2024 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН головою атестаційної комісії, доктором с.-г. наук, професором, академіком НААН, першим заступником директора з наукової роботи Світланою КОВТУН та членами комісії було проведено чергову атестацію наукових співробітників структурних підрозділів відповідно до «Положення про порядок атестації наукових працівників Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН». Основний акцент під час атестації наукових працівників було спрямовано на виконання наукових досліджень, наявність публікацій (включаючи наукометричні бази Scopus і Web of Science), підвищення кваліфікації (включаючи академічну мобільність), наявність патентів, наукове керівництво підготовкою докторів філософії, популяризації науки тощо.

   Даний захід мав на меті оцінити рівень професійної підготовки науковців, виявити перспективи використання їх здібностей, підвищення професійного рівня.

  Після затвердження рішення атестаційної комісії вченою радою та наказом директора Інституту буде заплановано здійснення  змін у штатному розписі та структурі установи.

 Про реалізацію експериментального проекту з питань атестації осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту

   Кабінет Міністрів України постановляє:

  1. Погодитися з пропозицією Міністерства освіти і науки про проведення до 31 грудня 2026 року експериментального проекту з питань атестації осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту.

   2. Затвердити Порядок проведення експериментального проекту з питань атестації осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту, що додається.

   3. Установити, що експериментальний проект з питань атестації осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту не поширюється на ад’юнктів, іноземців, осіб без громадянства та здобувачів ступеня доктора філософії, які є військовослужбовцями.

         4. Міністерству освіти і науки:

 надавати роз’яснення щодо застосування затвердженого цією постановою Порядку;

протягом двох місяців після завершення експериментального проекту підготувати звіт про результати його проведення;

оприлюднити звіт на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки.

                 Прем’єр-міністр України                                                            Д. ШМИГАЛЬ

   19 квітня 2024 р. командою каналу ТСН було знято і показано сюжет про поліських коней, їх умови утримання, плани на майбутнє та існуючі проблеми щодо реалізації згаданої проблеми. Провідний науковий співробітник Тетяна ІЛЬНИЦЬКА надала свої коментарі та бачення щодо участі Інституту та важливості відродження популяції поліських коней в Україні. Науковці Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН проводять науковий супровід реалізації Програми реконструкції української поліської породи коней, яку реалізує група ентузіастів об’єднаних у громадську організацію «Орелі».

Детальніше за посиланням на 59:45 хв: ТСН 20:00 за 19 квітня 2024 року | Повний випуск новин - YouTube

   17 квітня 2024 року директором Інституту Остапом ЖУКОРСЬКИМ підписано договір про співпрацю з фермерським господарством, яке займається збереженням локальних порід України (ФОП Травецький). На балансі господарства утримуються тварини білоголової української з племінного стада господарства «Подільський господар» та племінні тварини сірої української породи з нині окупованих територій Херсонщини.

   На даному етапі планується провести замовні спаровування за участі бугаїв Банку генетичних ресурсів Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН на поголів’ї стада с. Митниці, куди було переміщено корів білоголової української породи. Стадо фермерського господарства розширюватиметься з потомства даних замовних парувань для офіційного відновлення породи. Відповідальною за ведення договору призначено провідного наукового співробітника Наталію РЄЗНИКОВУ

 18 квітня в Uniwersytet Przyrodniczy w Lublinie відбувся V Międzynarodowe Sympozjum Studenckich Kół Naukowych.  Дуже цікаві доповіді студентів. Деякі з них це вже не тільки потенційні науковці, а й ті хто робить все методично вірно, обраховує та вміє зробити відповідні висновки. Цікаві доповіді професорського складу. Є на що орієнтуватись молоді. Й серед інших,  змістовна доповідь члена наукового комітету Остапа Жукорського. Конкретно, змістовно та цікаво. Однозначно симпозіум вдалий. З чим і вітаємо організаторів.

18 квітня в Uniwersytet Przyrodniczy w... - Oleksandr Tsereniuk | Facebook

  Міністерство освіти і науки України розробило нову методику оцінювання ефективності науково-технічної діяльності наукових установ і закладів вищої освіти. Мета підходу — поліпшити якість досліджень в Україні з огляду на світовий досвід.

  Проєкт наказу про затвердження методики опубліковано на сайті МОН для громадського обговорення, яке триватиме до 17 травня 2024 року.

   Особливості:

   Нова методика дозволить здійснювати оцінювання наукової роботи за новими критеріями, зокрема, з урахуванням досліджень, які сприятимуть розвитку світової науки, економіки, обороноздатності та суспільства України, а також відповідно до принципів відкритої науки.

   Оцінювання:

• проводитиметься одночасно для всіх наукових установ / закладів вищої освіти за  певним науковим напрямом; 
• відбуватиметься в цифровому форматі через Національну електронну науково-інформаційну систему (URIS), що забезпечить прозорість і оперативність процесу;
• обов'язкова участь міжнародних експертів у проведенні атестацій, що має становити щонайменше як 30% усіх оцінювачів.

   Над підготовкою проєкту методики працювала робоча група, до складу якої залучено представників закладів вищої освіти, Національної академії наук, національних галузевих академій та іноземних експертів. Також під час напрацювання пропозицій до методики були проведені консультації з експертами з Польщі, Німеччини, Великої Британії та США. Пропозиції обговорено з колегами з Нідерландів, Бельгії та Словенії під час реалізації міжнародного проєкту «Open Science for Ukrainian Higher Education System» (Open4UA), партнером якого є МОН.

   Додаткову підтримку у новій методиці надано науковим установам, які є переміщеними, перебувають близько до лінії фронту чи кордону з рф.

   Довідково:

Методику розроблено на виконання пункту 5 оновленого Порядку проведення державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження такими закладами наукової (науково-технічної) діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 р. № 540.

МОН презентує новий підхід до оцінювання наукових установ та університетів | Міністерство освіти і науки України (mon.gov.ua)

   05 квітня на кафедрі генетики, селекції та біотехнології тварин СНАУ було прочитано  гостьову лекцію  для студентів 3 курсу біолого-технологічного факультету.

   Лектор Полупан Юрій Павлович, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН, головний науковий співробітник Інституту розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН, тема лекції: «Розведення тварин за лініями: Генезис понять в методів та сучасний селекційний контекст».

   https://btf.snau.edu.ua/gostova-lekciya-4/

      4 квітня 2024 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН відбулося засідання координаційно-методичної ради з розгляду робочих програм на 2024 – 2025 роки та календарних планів на 2024 рік з виконання завдань ПНД 31 «Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин, їх відтворення та збереження біорозмаїття» («Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві»). З вступним словом виступив директор Інституту Остап ЖУКОРСЬКИЙ, який побажав науковій спільноті вчасно виконати заплановані роботи та забезпечити конкурентоспроможність українського тваринництва.

    З основними етапами досліджень на трьома підпрограмами ПНД 31 на 2024-2025 роки та календарним планом на 2024 рік членів КМР та присутніх науковців ознайомили керівники завдань 17 установ-співвиконавців. Керівники підпрограми 1 «Генетичні маркери основних селекційних ознак та їх використання в селекції сільськогосподарських тварин» (Валентина ДЗІЦЮК), підпрограми 2 «Селекція, оцінка племінної цінності та стан біорозмаїття у тваринництві» (Ольга БІРЮКОВА) і підпрограми 3 «Біотехнологія відтворення сільсько­господарських тварин» (Світлана КОВТУН) мали чимало зауважень та пропозицій, особливо до виконання фундаментальних досліджень, які по закінченню п’ятирічних досліджень  вбачають розробку нових методів чи способів поліпшення відтворювальної здатності і господарськи корисних ознак різних видів сільськогосподарських тварин, а також збереження їх біорозмаїття. Більшість доповідей керівників завдань установ-співвиконавців супроводжувалися дебатами, які сприяли позитивному вирішенню нагальних проблем та коригуванню окремих етапів наукової роботи. Додали позитиву рекомендації співробітників Інституту на робочі програми та календарні плани установ-співвиконавців, які носили конструктивний характер і були спрямовані на покращення якості виконуваних досліджень.

    Члени координаційно-методичної ради одностайно схвалили висвітлені програми та календарні плани за прикладними і фундаментальними дослідженнями та побажали науковцям досягнути запланованих результатів.

У Х В А Л А

засідання координаційно-методичної ради з виконання

ПНД НААН № 31 «Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин,

їх відтворення та збереження біорозмаїття»

(«Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві»)

від 4 квітня 2024 року

    Розглянувши та обговоривши робочі програми на 2024-2025 рр. з прикладних завдань та календарні плани з виконання фундаментальних завдань на 2024 рік програми наукових досліджень НААН № 31 «Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин, їх відтворення та збереження біорозмаїття» («Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві») координаційно-методична рада ухвалила:

1. З урахуванням наданих зауважень та запропонованих змін і уточнень робочі програми на 2024 – 2025 рр. та календарні плани на 2024 рік з виконання фундаментальних та прикладних завдань програми наукових досліджень НААН № 31 «Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин, їх відтворення та збереження біорозмаїття» («Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві») затвердити.
2. Доопрацьовані, відповідно до зауважень, робочі програми та календарні плани з уточненням місця і термінів проведення досліджень та зазначенням запланованої науково-технічної продукції надати до головної установи до 16 квітня 2024 року.

   25 березня 2024 року завідувачка лабораторії біотехнології відтворення Оксана ЩЕРБАК взяла участь у засіданні наукового гуртка «Генетики тварин» кафедри генетики, розведення та біотехнології тварин Національного університету біоресурсів і природокористування України.

  Вона презентувала членам гуртка результати наукових  досліджень щодо «Аналізу рівня фрагментації ДНК кріоконсервованих еякульованих сперматозоїдів кнурів». Члени гуртка – студенти факультетів «Тваринництва та водних біоресурсів», «Ветеринарної медицини» та «Харчових технологій та управління якістю продукції АПК» Національного університету біоресурсів і природокористування України, активно обговорювали цікаві результати досліджень.

    В перспективі доповідачку запрошено взяти участь у подальших засіданнях гуртка з метою ознайомлення його членів з основними дослідженнями лабораторії біотехнології відтворення ІРГТ ім. М.В. Зубця НААН.

  1 квітня 2024 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН під головуванням першого заступника директора з наукової роботи Світлани КОВТУН відбулося засідання методичної комісії з розгляду робочих програм та календарних планів виконання наукових досліджень за ПНД 31 «Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин, їх відтворення та збереження біорозмаїття» («Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві»).

    ПНД 31 на 2024 – 2025 роки передбачає виконання фундаментальних та прикладних досліджень, в основі яких вирішення низки питань генетико-селекційного та біотехнологічного характеру, які б сприяли поліпшенню продуктивності різних видів сільськогосподарських тварин, збереженню генофонду зникаючих популяцій, а також поповнення кріоколекції  генетичного матеріалу банку генетичних ресурсів тварин Інституту.

   Основні етапи робіт за фундаментальними дослідженнями представили керівники завдань Кирило Копилов, Валентина Дзіцюк, Любов Стародуб, Олена Сидоренко, Наталія Мохначова, Ольга Бірюкова, Ірина Базишина, Павліна Джус. Робочі програми та календарні плани за прикладними дослідженнями висвітлили Наталія Черняк, Олена Сидоренко, Дмитро Басовський, Ольга Кругляк, Тетяна Ільницька, Олена Бойко, Оксана Щербак.

   По закінченню терміну виконання наукових досліджень очікується розробка нової системи оцінки худоби, програми розвитку порід великої рогатої худоби та коней, рекомендацій щодо поліпшення господарськи корисних ознак худоби, методів використання сучасних біотехнологічних методів як засобу збільшення поголів’я тварин,  нових наукових даних щодо генетичного маркірування основних селекційних ознак та їх використання в селекції, методів оцінки племінної цінності за комплексом ознак тощо.

   Доповіді керівників наукових завдань супроводжувалися жвавою дискусією з тих чи інших питань, коригуванням етапів робіт, внесеними пропозиціями, що в кінцевому результаті слугуватиме кращій якості виконаних досліджень та зроблених рекомендацій.

   Методична комісія прийняла рішення схвалити подані до розгляду робочі програми на 2024 – 2025 роки та календарні плани на 2024 рік з побажанням вчасного виконання запланованих наукових досліджень.

      1 і 2 березня 2024 року в Національному сільськогосподарському музеї в місті Прага (Чеська Республіка) проходив ІІІ симпозіум органічного сільського господарства. Завідувачка лабораторії біотехнології відтворення Оксана ЩЕРБАК взяла участь у дистанційному форматі.

   Симпозіум організовано та проведено Асоціацією місцевих продовольчих ініціатив. Програма симпозіуму включала понад 20 наукових лекції, дискусій та майстер-класів від чеських та іноземних спікерів. Вже традиційно працював простір для неформальних діалогів щодо перспектив ведення сільського госпо­дар­­ства та обміну цікавими та сучасними підходами прикладного призначення.

   Цього року програма симпозіуму була зосереджена на органічному овочівництві та біодинамічному сільському господарстві. На симпозіумі паралельно працювали: «Секція екологічне та біодинамічне землеробство», «Секція ефективного ведення сімейних ферм», «Секція соціального сільського господарства та еколого-соціального підприємництва».  

   Були представлені доповіді, які торкались питань: «100 років біодинамічного сільського господарства»; «Регенеративні процедури в практиці овочівництва»; «Ефективне овочівництво на данські фермі Сванхольм»; «Живлення ґрунту в господарствах з вирощування овочів»; «Соціально-економічна та екологічна роль малих фермерських господарств та ферм сімейного типу»; «Чи замінять сучасні технології людську працю в органічному виробництві?»; «Краса ландшафту як елемент дизайну  та критерій розвитку сучасного сільського господарства»; «Нове у європейському законодавстві насінництва з погляду громадських ініціатив»; «Біодинаміка в сільському господарстві та виноградарстві»; «Ринки збуту: приклади локальної торгівлі».

  Слід відмітити, що Національний сільськогосподарський музей є науковою установою, що належить до традиційних науково-дослідних закладів і порівнюється з подібними державними установами. Музей представляє сільське господарство як ключовий соціокультурний феномен, який формує сучасне суспільство. В музеї є колекції матеріалів, які постійно поповнюються та стосуються розвитку сільського господарства, лісового господарства, мисливства, рибальства, садівництва, переробки сільськогосподарської продукції, документів щодо розвитку чеського села та розвитку культурного ландшафту чеського та іноземного походження. Результати досліджень Музей представляє через постійні виставки та короткострокові виставки, видавництво, освітню та лекційну діяльність у Чеській Республіці та за її межами. За базою даних Реєстру науково-технічної інформації Національного музею сільського господарства Чеської Республіки є одним із найуспішніших та найвідвідуваніших музеїв країни.

    З 26 лютого по 1 березня 2023 року в Інституті рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН відбулись курси підвищення кваліфікації наукових працівників наукових установ НААН та науково-педагогічних працівників аграрних закладів вищої освіти Міністерства освіти і науки України. Цьогоріч від Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН участь у заході взяли співробітниці лабораторії економіки племінних ресурсів та дослідних господарств – Ольга КРУГЛЯК, Наталія ЧОРНООСТРОВЕЦЬ, Ірина МАРТИНЮК, Мар’яна КУЛАКОВА, а також завідувачка відділу селекції великої рогатої худоби Ольга БІРЮКОВА та завідувачка лабораторії біотехнології відтворення Оксана ЩЕРБАК.

   Курси проходили за двома напрямами: «Методологічне та інформаційне забезпечення селекційних досліджень» та «Формування, ведення, ефективне використання колекцій генетичних ресурсів рослин».

   Всі доповіді науковців були актуальними та викликали жвавий інтерес слухачів. Зокрема, Віктор РЯБЧУН окреслив коло питань щодо функціонування Національного генбанку рослин України. Він акцентував увагу на значенні раціонального використання та збереження генетичних ресурсів рослин.

   Слід відмітити, що всі доповідачі зупинялися на викликах у рослинництві в умовах війни, які негативно вплинули на природно-заповідний фонд України, лісові, водні ресурси, погіршили стан територій, загостривши проблеми, що викликані глобальними кліматичними змінами. Висловлювались думки щодо поглиблення продовольчої кризи. Розглядались варіанти використання продукції рослинництва для виробництва різних енергетичних ресурсів.

   Доповідач Роман БОГУСЛАВСЬКИЙ зазначив, що наразі у воєнний час Національний генбанк рослин є одним із чинників, який забезпечує Україні чільне місце серед країн із високим рівнем розвитку науки і дає можливість розвивати селекцію та нарощувати виробництво продуктів рослинництва. Практична та наукова значущість колекцій Національного генбанку безпосередньо залежить від поповнення його новими об’єктами, що є джерелами господарських і біологічних ознак, що будуть основою для створення нових конкурентоздатних сортів сільськогосподарських культур із високим рівнем урожайності, якості продукції, адаптованості до умов вирощування. Лектор рекомендував розширювати асортимент культур, цінних для споживання. Також звернув увагу на потребу вдосконалення законодавства щодо визначення різниці між насінням та садівним матеріалом для наукових і комерційних цілей. Потрібно нарешті підвищити рівень досліджень генетичного різноманіття рослин для розкриття потенціалу цінних ознак і виявлення нових їхніх джерел. Це варто робити, запроваджуючи у практику новітні методи біотехнології, генетики, біохімії, фізіології, інформатики тощо.

   Загалом курси підвищення кваліфікації прослухали науковці з 18 науково-дослідних установ НААН (ДУ Інститут зернових культур, Інститут овочівництва і баштанництва, Інститут садівництва, Селекційно-генетичний інститут-НЦНС, Інститут олійних культур, Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця та інші) та викладачі й доценти трьох вищих навчальних закладів МОН України (ДВНЗ Ужгородський національний університет, Національний університет біоресурсів та природокористування, Білоцерківський національний аграрний університет). Слухачами курсів відмічено високий науковий рівень підготовки лекційного курсу і семінарів, а також їх оформлення у вигляді презентацій. За результатами слухачі отримають відповідні сертифікати.

      Протягом січня-лютого 2024 року провідна наукова співробітниця лабораторії економіки племінних ресурсів та дослідних господарств Інституту Ольга КРУГЛЯК була учасником науково-педагогічного стажування «Особливості забезпечення якісної аграрної освіти та науки в Україні: імплементація досвіду країн ЄС» у ISMA Вищій школі менеджменту інформаційних систем (ISMA University of Applied Sciences), м. Рига, Латвійська Республіка.

   Програма стажування включала: напрями реформування вищої аграрної освіти в Україні; впровадження інноваційних методик підготовки фахівців з аграрних наук; забезпечення академічної доброчесності. В процесі навчання отримано актуальну інформацію щодо досвіду та перспектив імплементації європейської системи забезпечення якості освіти та науки в Україні.   

   В результаті підготовлено наукову доповідь «Досвід підвищення ефективності та конкурентоспроможності аграрного виробництва на основі інноваційної складової» та отримано сертифікат.

     29 лютого 2024 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН відбувся Всеукраїнський науково-практичний семінар, присвячений 85-й річниці від дня народження академіка НААН Валерія БУРКАТА. Учений із світовим ім’ям, автор багатьох порід сільськогосподарських тварин, громадський діяч, вчитель, який підготував плеяду відомих науковців, прекрасний батько своєї родини, українець, який був щиро закоханий в Україну і, найголовніше – Людина, перед якою хочеться схилити голову в пошані.

   Відкрив роботу семінару директор Інституту, доктор сільськогосподарських наук, академік НААН Остап ЖУКОРСЬКИЙ, який детально розповів про життєвий шлях Валерія Петровича, його здобутки в освіті і науці, бажання створити методологію галузі тваринництва та усіма можливими засобами забезпечувати ефективний розвиток вітчизняного скотарства, а отже – і продовольчу безпеку країни, що відобразилося у створенні української червоно-рябої і чорно-рябої молочних порід, української бурої та української червоної молочної порід, волинської, поліської і південної м’ясних порід, багатьох типів і ліній великої рогатої худоби. Він був організатором Національного об’єднання племінної справи у тваринництві, ДНВК «Селекція», Банку генетичних ресурсів тварин в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН. Багато років обіймав керівні посади в Інституті, поєднуючи їх з членством в багатьох редколегіях, спеціалізованих радах по захисту дисертацій, науково-технічній раді Мінагрополітики України, Комітеті в галузі науки і техніки, наглядових радах навчальних закладів.

   В конференції також взяли участь відомі вчені Національної академії аграрних наук України, Сумського національного аграрного університету, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Інституту біології тварин, Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН, ЗВО Подільський державний університет», Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН, Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, а також пані Наталія БУРКАТ, дружина Валерія Петровича.

   Присутні переглянули документальний фільм про академіка НААН Валерія БУРКАТА, ознайомилися з його науковою та літературною спадщиною.

   Своїми згадками про академіка НААН Валерія БУРКАТА поділилися академік секретар відділення зоотехнії НААН Ільдус ІБАТУЛЛІН, ректор Сумського НАУ Володимир ЛАДИКА, Президент українського товариства генетиків і селекціонерів Віктор КУНАХ, завідувач кафедри НУБіП України Сергій РУБАН, завідувач відділу зоотехнії та ветеринарії НААН Олександр КОСТЕНКО, завідувачка лабораторії Інституту біології тварин НААН Єлизавета ФЕДОРОВИЧ, завідувачка кафедри ЗВО «Подільський державний університет» Тетяна СУПРОВИЧ, завідувач відділу Інституту СГПС НААН Юрій СКЛЯРЕНКО, співробітники інституту Світлана КОВТУН, Андрій КРУГЛЯК, Юрій ПОЛУПАН, Світлана ВОЙТЕНКО, Оксана ЩЕРБАК.

   Пам'ять про академіка НААН Валерія БУРКАТА буде навіки в наших серцях.

     27 лютого 1939 року в м. Барвінкове на Харківщині народився Валерій Петрович БУРКАТ, відомий аграрій, закоханий у тваринництво, директор Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН (2002 – 2009 рр.). Багатогранності його наукового та творчого доробку стосується проблем селекції і породоутворення у молочному й м’ясному скотарстві, біотехнології в тваринництві, збереження генофонду локальних порід, ролі науки та молодих вчених у ґенезі нації (https://iabg.org.ua/index.php/news/792-20-11-23). Він був автором багатьох порід сільськогосподарських тварин, громадським діячем, вчителем, що підготував плеяду відомих науковців, прекрасним батьком своєї родини, українцем, який щиро закоханий в Україну і, мабуть найголовніше, Людиною, перед якою хочеться схилити голову в подяці і пошані (https://iabg.org.ua/index.php/news/817-23-02-24).

    Валерій Петрович безкорисливо допомагав знайти свій шлях у науці молодим науковцям, що потребували його допомоги, щедро передавав свої знання, мріяв підготувати більше молодих вчених, які б досконало знали питання селекції, генетики, відтворення сільськогосподарських тварин, щоб в Україні тваринництво було на високому генетичному рівні. Він був інтелігентним, вдумливим, серйозним, шляхетним, культурним та ерудованим чоловіком, професіоналом, який вирішував питання об’єктивно і принципово. З ним було цікаво, легко і просто спілкуватися, перш за все як з мудрою людиною, а вже потім – керівником установи.

    Його смерть виявилася втратою для всіх нас, його учнів, колег, знайомих, рідних, але ми завжди схиляємо голову в пошані і пам’ятаємо його як прекрасну людину, науковця, вчителя.

    Світла пам’ять про Валерія Петровича БУРКАТА живе в наших серцях, спокій його душі на небесах.

   Запрошуємо Вас до участі у роботі Всеукраїнського науково-практичного семінару «Наукова спадщина академіка НААН Валерія Бурката», присвяченому вшануванню 85-ї річниці від дня народження академіка НААН Валерія Бурката.

     Детальніше за посиланнями: https://iabg.org.ua/index.php/news/792-20-11-23

     Програма науково-практичного семінару

     Запрошення

   З 14 по 16 лютого 2024 року провідна наукова співробітниця лабораторії економіки племінних ресурсів та дослідних господарств Ольга Кругляк взяла участь у роботі Міжнародної агропромислової виставки «АгроВесна 2024» (м. Київ). В її рамках працювали міжнародні виставки «Зернові технології», Agro Animal Show та «Фрукти. Овочі. Логістика», які символізують початок аграрного сезону та зібрали аграріїв з усієї України. В експозиції було представлено понад 100 компаній з України, Німеччини, Польщі, Словаччини, Туреччини та Франції.

   В рамках заходу також пройшли семінари та круглі столи з найбільш актуальних питань розвитку агарного сектору. Серед них найбільшу зацікавленість у фермерів викликав круглий стіл «Відкриття другого етапу ринку землі – перспективи та наслідки», що був організований за участі ВГО «Українська аграрна конфедерація», президент якої Леонід Козаченко був модератором заходу. Перед всіма зацікавленими виступили заступник Міністра аграрної політики та продовольства Людмила Шемелинець, віце-президент Нотаріальної палати України Інна Бернацька, експерт із аграрної та земельної політик Київської школи економіки Роман Нейтер, керівники напряму земельної реформи Програми USAID АГРО, представники Аграрного Союзу України, Асоціації фермерів та приватних землевласників України. Дискусія була дуже емоційна, фермерів хвилювали питання, пов’язані із законодавчими змінами у сфері земельних відносин у зв’язку із відкриттям другого етапу ринку землі, перспективами та наслідками цього процесу.

   1 січня 2024 року ринок землі відкрився для юридичних осіб. Також громадяни отримали право набувати у власність до 10 тис га землі. На сьогодні є заборона продажу землі іноземцям. Але фермери зауважували, що через прийняття закону про множинне громадянство, іноземці вже зможуть отримати доступ до ринку українських земель, і вказували на суттєві ризики. Спікери відмітили, що з початку поточного року було продано 14 тис га земель сільськогосподарського призначення, з них – 1460 га юридичним особам. Також учасники заходу наголошували, що нині в багатьох країнах Європейського Союзу земля сільськогосподарського призначення коштує набагато дорожче, ніж в Україні.

   Фермери вказували, що, на їхню думку найбільш доцільно було б в Україні запровадити французько-польську модель ринку землі, де землею володіє той, хто на ній працює. Фермери акцентували, що сьогодні особливо актуально звучить відомий вислів про те, що ми не отримали землю у спадок від предків, ми позичили її у наших дітей. Тому вже сьогодні треба запобігти, щоб у майбутньому сьогоднішні українські діти не стали залежними через втрату найважливішого сільськогосподарського ресурсу – землі.