Нове
Актуальні питання галузі конярства щодо євроінтеграції системи ідентифікації та паспортизації коней в Україні були обговорені на черговому засідання робочої групи Мінагрополітики України з питань сприяння розвитку галузі конярства 21 грудня 2023 року. Було обговорено питання щодо впровадження основних положень Регламенту Комісії ЄС № 2021/963 від 10 червня 2021 року нових вимог ЄС щодо паспортизації коней.
Основні проблемні питання були озвучені президентом ГС «Асоціація кіннозаводчиків України», провідним науковим співробітником Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН Тетяною Ільницькою.
За вимогою ЄС паспорт коня повинен включати обов’язкові розділи для інформації про процедури, що непередбачені діючим ветеринарним законодавством України. Також передбачається процедура продовження дії ветеринарного сертифікату з 10 до 30 діб для коней, які визначені як «тварини з високим статусом здоров’я» та дає можливість вільно переміщатись їм по країні та за її межами. Були висловлені думки щодо вирішення зазначених питань представниками ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» та фахівцями Держспоживслужби.
За результатами спільного обговорення було вирішено підготувати відповідні пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про ветеринарну медицину» (із урахуванням зауважень, які були надані ГС «Асоціація кіннозаводчиків України» щодо невідповідності паспорта коня зазначеному регламенту). Обговорення пропозицій відбудеться на наступному засіданні, що заплановано на 23.01.2024 року.
Дайджест «Актуальні проблеми інтелектуальної власності в інформаційній сфері»
Актуальні проблеми: Глибокі та інформативні матеріали щодо інтелектуальної власності в контексті європейської інтеграції України.
Нові надходження: Інформація про найсвіжіші матеріали з мережі Інтернет та фондів НБУВ, включаючи монографії, автореферати дисертацій, підручники та інші цінні джерела.
Світовий вимір: Огляд проблем інтелектуальної власності в Україні та за кордоном.
Дайджест доступний для завантаження зі сайту Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
Пропонуємо персональну адресну розсилку щомісячного дайджесту за вашою заявкою.
Підготовка висококваліфікованих науковців і науково-педагогічних кадрів різних галузей та спеціальностей неможлива без освітньої складової і, особливо, навчальних дисциплін, які пов’язані з науково-педагогічною діяльністю. Із метою оволодіння окремими освітніми складовими, передбаченими ОНП, наукові установи залучаються підтримкою закладів вищої освіти.
Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН має тісну співпрацю із Університетом Григорія Сковороди в Переяславі щодо науково-дослідницького та професійного співробітництва в освітньо-науковій сфері, яка дотична до ефективного використання творчого й інтелектуального потенціалу здобувачів у системі вищої освіти, організації і проведенні спільної науково-дослідницької діяльності здобувачів вищої освіти та науково-педагогічних працівників, апробації результатів наукових досліджень, проведенні спільних конференцій, круглих столів, семінарів тощо.
У контексті здійснення співпраці між науковою установою та закладом вищої освіти 13 грудня 2023 року на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі було проведено круглий стіл на тему «Методичні підходи до педагогічної складової підготовки здобувачів ступеня доктора філософії у закладах вищої освіти та наукових установах» (модератори: Юрій ШАПРАН, завідувач кафедри природничих дисциплін і методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі та Світлана ВОЙТЕНКО, завідувачка відділу інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН).
В роботі круглого столу брали участь Віталій КОЦУР, Юрій ШАПРАН, Ольга ШАПРАН, Світлана КОВТУН, Світлана ВОЙТЕНКО, Валентина ДЗІЦЮК, Антоніна РОЗСОХА, Наталія ОНИЩЕНКО, Олена ХМЕЛЬНИЦЬКА, Лариса ТКАЧЕНКО та здобувачі вищої освіти Ольга ВІНТОНІВ, Ангеліна НЕСЕН, Дмитро СОЛОДОВНИК, Микола ВІНТОНІВ, Анна СОЛОДОВНИК, Ілля КОВАЛЬ, Дмитро СІДІРОПУЛО, Петро КОРОЛЬ, Євгеній ОМЕЛЬЧЕНКО, Василь СВІТАК, Едуард СТУПОРЕНКО.
Виступаючі розглянули ряд питань, котрі стосуються методології викладання навчальних дисциплін, особливо педагогічної практики, академічної доброчесності, підготовки та захисту дисертаційних робіт у разовій раді, реєстрації дисертації в УкрІНТЕІ. Аспіранти мали нагоду поділитися досвідом проведення наукових досліджень за різними галузями, соціально-правовими аспектами підготовки майбутніх докторів філософії, діяльності аспірантури в умовах військового стану, у вищій військовій школі тощо. Учасники круглого столу залишилися задоволені отриманою інформацією, спілкуванням, планами на майбутнє.
Прийнято рішення про продовження співпраці в освітньому та науковому середовищі, проведенні спільних заходів щодо вдосконалення освітньої та наукової підготовки здобувачів вищої освіти, особливо ступеня доктора філософії, викладачів і співробітників шляхом проведення спільних наукових досліджень, поглиблення і розширення професійних знань, обміну досвідом, наукового консультування, участі у спільних конференціях, круглих столах, проведенні педагогічної, виробничої чи наукової практики здобувачів вищої освіти на базі Університету та Інституту, інших видів діяльності, які сприяють зміцненню партнерських відносин і розширення сфер і напрямів співпраці.
Відповідно до Закону «Про вищу освіту», Постанови КМУ № 261 «Порядок підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах)» та положень щодо освітнього процесу в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, здобувачі вищої освіти ступеня доктора філософії першого року навчання повинні розробити та презентувати на засіданні методичної комісії Інституту робочу програму та методику власних наукових досліджень за темою дисертаційної роботи. Розгляду робочих програм на методичній комісії передує їх заслуховування на засіданні відділу, до завдань ПНД яких прикріплені аспіранти.
13 грудня 2023 року під головуванням першого заступника директора з наукової роботи Інституту, академіка НААН Світлани КОВТУН відбулося чергове засідання методичної комісії, на якому були заслухані методики та робочі програми наукових досліджень здобувачів поточного року вступу на навчання за спеціальностями 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» і 091 «Біологія та біохімія».
Майбутні науковці планують проводити дослідження з різними видами тварин, розробити нові чи вдосконалити існуючі методи або способи поліпшення продуктивності сільськогосподарських тварин. Члени методичної комісії запропонували своє бачення окремих питань, запропонували зміни до методики досліджень та очікуваних результатів.
Засідання відбулося в конструктивній, позитивній обстановці. Аспіранти залишилися задоволеними побажаннями аксакалів науки щодо їх наукових напрацювань.
Бажаємо здобувачам третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти першого року навчання в аспірантурі ІРГТ імені М.В. Зубця НААН втілити задумане та своїми дослідженнями покращити вітчизняну науку.
З метою підготовки висококваліфікованих науковців, які після закінчення аспірантури були б здатні розв’язувати сучасні проблеми технології виробництва і переробки продукції тваринництва, а також біології, Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця двічі на рік проводить атестацію здобувачів ступеня доктора філософії.
12 грудня 2023 року під головуванням директора Інституту Остапа ЖУКОРСЬКОГО відбулося чергове засідання атестаційної комісії, під час якого аспіранти 2-3 року навчання звітували про проведені наукові дослідження за темою дисертаційної роботи, публікації їх результатів, участь в конференціях тощо. Комісія відзначила, що результати досліджень майбутніх вчених сприяють вирішенню комплексних проблем галузі «Аграрні науки і продовольство», а також «Біологія», дозволяють переосмислити наявні, а, в окремих випадках – створити нові знання для інновацій.
Члени комісії акцентували увагу на необхідності вчасного завершення наукових досліджень, апробації результатів на міжнародному та вітчизняному рівні, написанні дисертаційної роботи та її захисту в разових радах.
Національна академія аграрних наук України повідомляє, що 8 грудня 2023 року відбулися вибори директора Інституту розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця Національної академії аграрних наук України.
8 грудня 2023 року наукова спільнота Інституту таємним голосуванням обирала керманича наукової установи. До участі у конкурсі на заняття посади директора Інституту Національною академією агарних наук було допущено в.о. директора, доктора сільськогосподарських наук, професора, академіка НААН Остапа Жукорського, якого колективу Інституту представив академік-секретар Відділення зоотехнії НААН Ільдус Ібатуллін.
У своєму виступі Остап Жукорський ознайомив науковців з планами на майбутнє, серед яких: підвищення ролі науки, розширення та збереження традицій установи, формування сучасного підходу до галузі тваринництва, збереження наукового потенціалу, зв’язок з міжнародними та вітчизняними науковими установами і освітніми закладами, підготовка наукових кадрів.
Колектив Інституту після обговорення і таємного голосування обрав Остапа Жукорського на посаду директора Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН.
Найщиріші вітання пану Остапу з обранням на посаду директора Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН! Бажаємо енергії, сил та нових звершень!
4 грудня 2023 року для студентів факультету біотехнологій ДБТУ було прочитано гостьову лекцію “Репродуктивні біотехнології в тваринництві” . Лектор – д с/г наук, професор, академік НААНУ перший заступник директора з наукової роботи Інституту розведення та генетики тварин ім. М.В. Зубця НААНУ Світлана Ковтун.
Провідний науковець в галузі біотехнології відтворення тварин розповіла про історію створення та основні сучасні наукові напрями роботи Інституту розведення та генетики тварин ім. М.В. Зубця НААНУ. Світлана Іванівна охарактеризувала сучасний стан та перспективи трансплантації ембріонів сільськогосподарських тварин в Україні. Питання викликало зацікавленість, відбулася дискусія, було задано значну кількість запитань студентами та викладачами.
Дякуємо Світлані Іванівні за цікаву доповідь, приділений час та сподіваємось на подальшу плідну співпрацю.
https://biotechuniv.edu.ua/novyny-fakultetu-biotehnologij/
29 листопада 2023 року в.о. директора Інституту Остап ЖУКОРСЬКИЙ, завідувач лабораторії Наталія ЧЕРНЯК, головний науковий співробітник Юрій ПОЛУПАН та науковий співробітник Сергій ПРИЙМА взяли участь у щоквартальному засіданні експертної комісії Мінагрополітики України щодо присвоєння та позбавлення відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві.
На порядку денному розгляд і аналіз матеріалів, які надійшли від регіональних експертних комісії та суб’єктів господарювання щодо підтвердження відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві присвоєному статусу, а також присвоєння нових статусів у ІІI кварталі 2023 року.
На розгляд експертної комісії надійшло 8 запитів від сільськогосподарських підприємств щодо присвоєння статусів, в т. ч.: у молочному скотарстві – 7 та козівництві – 1.
Комісії встановила, що усі суб’єкти господарювання відповідають зазначеним вимогам. Це невдовзі буде підтверджено наказом Мінагрополітики України та здійснено виключення позбавлених та реєстрацію нових господарств у Державному реєстрі суб’єктів племінної справи у тваринництві.
Задля забезпечення інноваційного розвитку економіки, сталого науково-технічного прогресу уряд Китайської Народної Республіки широко залучає кращих зарубіжних науковців та інженерно-технічних працівників. На регіональному (провінції) та всекитайському рівні щорічно проводиться відбір кращих науковців та інженерно-технічних працівників з різних країн світу за програмою 1000 талантів.
Інститутом розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН 4 листопада 2019 року було підписано меморандум про співпрацю з Чжецзянською академією аграрних наук. У рамках такої співпраці головного наукового співробітника, доктора наук, професора, члена кореспондента НААН Юрія ПОЛУПАНА визнано талантом на всекитайському рівні. Разом з китайськими науковцями він проводить спільні дослідження з геномної селекції качок. Урядом провінції Чжецзян робота Юрія ПОЛУПАНА визнана високоефективною. Вона була відзначена найвищою нагородою для зарубіжних вчених. Серед 50 нагороджених зарубіжних експертів представники Австралії, Канади, Великобританії, Франції, Італії, Німеччини, Японії, Південної Кореї та інших країн світу. Серед трьох нагороджених експертів з України 10 листопада 2023 року у Домі Народних Зібрань у місті Ханджоу представниками уряду провінції Чжецзян почесну відзнаку урочисто вручено Юрію ПОЛУПАНУ. Творча співпраця з китайськими вченими триває.
Оволодіння методологією педагогічної діяльності під час підготовки докторів філософії у науковій установі вбачає активну співпрацю із закладами вищої освіти. Саме така співпраця, підтверджена угодою, започаткована між Інститутом розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН та Університетом Григорія Сковороди у Переяславі (https://uhsp.edu.ua/2023/04/12/naukovczi-ugsp-j-irgt-im-m-v-zubczya-naan-ukrayiny-obgovoryly-suchasni-vyklyky-pidgotovky-aspirantiv-pidsumky-roboty-kruglogo-stolu/).
В контексті цієї угоди завідувачка кафедри освітології та педагогічної інноватики, докторка педагогічних наук, професорка Ольга ШАПРАН (https://uhsp.edu.ua/personnel/shapran-olga-illivna/) 21 листопада 2023 року прочитала лекцію для аспірантів ІРГТ імені М.В. Зубця НААН щодо висвітлення питань інтеграції в науковий та освітній простір, набуття навичок під час розв’язання проблем професійної і педагогічної діяльності, діяльності на основі етичних міркувань, соціальної відповідальності.
Здобувачі ступеня доктора філософії із зацікавленістю сприймали лектора, особливо щодо сучасних викликів в освіті і науці, підходу до освітнього процесу в країнах ЄС. Лекція проходила у формі бесіди, під час якої аспіранти задавали багато питань, на які пані Ольга надавала обґрунтовані відповіді та приводила приклади зі свого стажування до ЗВО Польщі.
Здобувачі вищої освіти ступеня доктора філософії спеціальності 204 «ТВППТ» і 091 «Біологія та біохімія» отримали неймовірне задоволення від спілкування з лекторкою та чекають подальших зустрічей під час проходженні педагогічної практики.
Відповідно до укладених угод маємо домовленість з Університетом Григорія Сковороди у Переяславі щодо організації у грудні поточного року семінару в аспекті методології викладання навчальних дисциплін під час підготовки здобувачів ступеня доктора філософії.
Із вірою у Перемогу тримаємо освітній фронт!
Вийшов друком «Календар знаменних і пам’ятних дат в історії сільськогосподарської дослідної справи України на 2024 рік» (https://dnsgb.com.ua/assets/files/2023/10/kalendar_2024.pdf). Видання відображає визначні та пам’ятні дати в історії сільськогосподарської дослідної справи України наступного року. Календар вміщує перелік знаменних подій, біографічні відомості про видатних науковців згідно із загальноприйнятим західноєвропейським (Григоріанським) календарем.
Серед імен видатних вітчизняних науковців-аграріїв – співробітники Інституту:
Валерій Буркат – доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент, академік УААН. В. Буркат є одним із розробників сучасної теорії породотворення, фундатор біотехнологічної селекції та методів створення синтетичних популяцій і синтетичних ліній у скотарстві. Співавтор українських червоно-рябої та чорно-рябої, червоної і бурої молочних, волинської, поліської та південної м’ясних порід великої рогатої худоби, їхніх структурних формувань. Автор понад 850 наукових праць, серед яких 40 монографій, 74 програми селекції у скотарстві для регіонів, племзаводів і племпідприємств України, біля 50 методичних рекомендацій, технологічних проектів, інструкцій, положень, державних стандартів, 24 авторські свідоцтва і патенти тощо.
Віталій Блізніченко – кандидат сільськогосподарських наук. Головний напрям наукових досліджень ученого – удосконалення худоби червоної степової породи селекційними методами. В. Блізніченком ініційовані та під його керівництвом реалізовані дослідження з відтворювального схрещування червоної степової та голштинської порід. Він є співавтором жирномолочного та голштинізованого внутрішньопородних типів української червоної молочної породи. У творчому доробку вченого понад 130 наукових праць, у тому числі 16 книг (у співавторстві).
Олександр Хаврук – доктор сільськогосподарських наук. Працював над розв’язанням проблеми підвищення продуктивних і технологічних якостей сименталів, сформувався як визнаний фахівець з удосконалення цієї породи. О. Хаврук спільно з іншими вченими розробив програму виведення нової молочної породи на основі відтворного схрещуванням сименталів із червоно-рябими голштинами. Кінцевим підсумком виконання програми стало виведення і затвердження української червоно-рябої молочної породи. О. Хаврук – співавтор восьми селекційних досягнень (порода, один зональний і три заводські типи, три заводські лінії), захищених авторськими свідоцтвами, має у співавторстві один патент на спосіб підбору батьківських пар у племінному тваринництві. Опублікував 172 наукові праці, в тому числі у співавторстві 11 монографій. Співавтор і виконавець 14 загальнопородних, регіональних і обласних програм, 15 програм і планів племінної роботи в племінних і базових господарствах, чотирьох районах, чотирьох об’єднаннях і трестах.
16 листопада 2023 року в Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН відбулося засідання координаційно-методичної ради, на якій заслуховували звіти про виконання у 2023 році фундаментальних та прикладних досліджень за ПНД НААН 31. «Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин, їх відтворення та збереження біорозмаїття».
Засідання відкрив в.о. директора Інституту Остап ЖУКОРСЬКИЙ, який наголосив на важливості наукових розробок для галузі тваринництва, як основи конкурентоспроможності та безпеки країни у цей непростий час.
З доповіддю про «Зміни клімату і їх вплив на організм і продуктивність тварин» виступила завідувачка лабораторії розведення та селекції тварин Інституту біології тварин НААН, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН Єлизавета ФЕДОРОВИЧ.
Зі звітною інформацією про результати проведених наукових досліджень виступили керівники та відповідальні виконавці із 17 наукових установ, які звітувалися за 62 завданнями підпрограм «Генетичні маркери основних селекційних ознак та їх використання в селекції сільськогосподарських тварин» (керівник підпрограми – Валентина ДЗІЦЮК), «Селекція, оцінка племінної цінності та стан біорозмаїття у тваринництві» (керівник підпрограми – Юрій ВДОВИЧЕНКО) та «Біотехнологія відтворення сільськогосподарських тварин» (Керівник підпрограми – Світлана КОВТУН).
В обговоренні інформаційних звітів виконавців програми взяли участь начальник Відділу ветеринарної медицини та зоотехнії апарату Президії НААН Олександр КОСТЕНКО, співробітники Інституту та члени координаційно-методичної ради. Засвідчено, що завершені наукові розробки забезпечили створення нових методів чи способів, які сприяють поліпшенню продуктивності тварин, розширенню та збереженню генофонду порід сільськогосподарських тварин.
Підсумки засідання підвів в.о. директора Інституту Остап ЖУКОРСЬКИЙ.
Затверджено план роботи координаційно-методичної ради на 2024 рік.
31 жовтня 2023 року на базі науково-методичного центру вищой та фахової передвищої освіти було проведено в ONLINE-режимі Всеукраїнську конференцію «Проблеми репродуктології тварин. Шляхи вирішення», участь у якій взяла перший заступник директора з наукової роботи, доктор с.-г. наук, професор, академік НААН Світлана Ковтун.
Метою конференції було: обговорення освітньо-наукових аспектів щодо стану та перспектив відтворення тварин, подальшого розвитку галузі тваринництва, актуальних проблем підготовки фахівців з питань репродуктології, практичної складової у підготовці фахівців з питань репродуктології.
Основні питання які розглядалися в обговоренні:
- новітні досягнення в біотехнології відтворення;
- фізіологія та патологія відтворення продуктивних тварин;
- фізіологія та патологія молочної залози;
- менеджмент відтворення великої рогатої худоби;
- імунологія репродукції тварин;
- фізіологія і патологія відтворення дрібних домашніх тварин.
Конференція пройшла змістовно. На високому науковому рівні було висвітлено всі питання.
Щира вдячність науково-методичному центру вищої та фахової передвищої освіти за організацію та проведення конференції, всім доповідачам за інформацію, яка збагатила скарбничку знань кожного учасника.
З 9 по 13 жовтня 2023 року в Інституті агроекології і природокористування НААН відбулись курси підвищення кваліфікації наукових працівників наукових установ НААН та науково-педагогічних працівників аграрних закладів вищої освіти Міністерства освіти і науки України в онлайн форматі (дистанційно). Цьогоріч від Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН участь у заході взяли співробітниці лабораторії економіки племінних ресурсів та дослідних господарств Ольга Кругляк, Ірина Мартинюк та Наталія Чорноостровець, а також завідувачка лабораторії біотехнології відтворення Оксана Щербак.
Програма курсів містила наступні теми: агрокосмос, екологічна безпека агросфери, економіка природокористування, екологічний менеджмент та маркетинг, екологія агро- і біосфери. Всі доповіді науковців були актуальними та викликали жвавий інтерес слухачів. Зокрема, Надія Палапа окреслила проблеми подальшого розвитку сільських територій у воєнний та післявоєнний час. Дослідниця навела вражаючі цифри – наразі окуповано 2,2 тис. родовищ з енергоресурсами, металами й мінералами (їх вартість оцінюють у 12,4 трлн. дол. США); 3 млн. га лісів уражено війною, 23,3 тис. га лісів випалено і найімовірніше втрачено назавжди; 20% природоохоронних територій загальною площею 1 млн. га потерпають від війни, окуповано 8 заповідників і 10 національних природних парків; 2,3 млн. кв. м земель засмічено підбитою військовою технікою; 183 тис. кв. м ґрунтів забруднено небезпечними речовинами; близько 200 тис. кв. км потребує розмінування… Внаслідок військових дій знищено 15% тваринництва України. Лекторка показала шокуючі кадри із вбитими тваринами на молочній фермі компанії «Агромол» (Харківська обл.), молочнотоварній фермі «Напорівське» (Чернігівська обл.), стайні «Александрія» (Київська обл.), птахофабриці у м. Путивль Сумської обл. Тривожна ситуація, що склалась із депопуляцією сільського населення в останні роки, на даний час ще більше загострилась. Дослідниця вважає, що необхідно якнайшвидше впроваджувати дієві механізми боротьби з бідністю, розширення зайнятості, балансування бюджетних витрат, фінансування розвитку сільських громад.
Військові дії в Україні внаслідок російської агресії негативно вплинули на природно-заповідний фонд України, лісові, водні ресурси, погіршили стан територій, забруднених після аварії на ЧАЕС, загострили проблеми, викликані глобальними кліматичними змінами. Науковці Інституту агроекології і природокористування НААН розробили шляхи та заходи покращення ситуації в агросфері України. Знаний дослідник Олександер Ковалів запропонував нові засади завершення земельної реформи в Україні.
Загалом курси підвищення кваліфікації прослухало більше 120 наукових працівників наукових установ НААН та науково-педагогічних працівників аграрних закладів вищої освіти Міністерства освіти і науки України. За результатами слухачі отримають свідоцтва.
5 жовтня поточного року під час вивчення дисципліни «Методика досліджень та організація підготовки дисертаційної роботи» (викладач – Світлана Войтенко), здобувачі, які навчаються в аспірантурі ІРГТ імені М.В. Зубця НААН за спеціальностями 204 ТВПТ та 091 Біологія та біохімія, були ознайомлені з основними джерелами науково-технічної інформації, видами наукової статті, її складовими, вимогами до написання та ранжуванням періодичних наукових видань за рівнем авторитетності, особливостями міжнародної системи класифікації творів та документальних матеріалів (УДК), пошуку наукових видань з різних галузей знань в Реєстрі наукових фахових видань України та міжнародних наукометричних базах Scopus або Web of Science, Переліком наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт.
Науковий співробітник науково-технічної бібліотеки Наталія Кузебна ознайомила аспірантів з бібліотекою Інституту, повідомила, що книжковий фонд бібліотеки містить майже 70 тисяч одиниць наукової інформації, співробітники бібліотеки надають консультативну допомогу у пошуку та відборі необхідних джерел інформації, в тому числі - видань в традиційному та електронному каталогах, формуванні та редагуванні списків джерел літератури, визначенні кваліфікаційних індексів документів за таблицями бібліографічної класифікації УДК тощо. Аспірантам було продемонстровано можливості пошуку списків публікацій вчених Інституту в інтернет-платформі Web of Sсiense та Research4Life, ознайомлено з дисертаційним фондом.
Поєднання теоретичного і практичного підходу до вивчення навчальної дисципліни дасть змогу аспірантам вільно рухатися в інформаційному науковому просторі, публікувати результати своїх наукових досліджень у вітчизняних та зарубіжних виданнях, а також брати участь у дискусіях і наукових діалогах з відстоюванням результатів власного дослідження. Особлива увага була звернена на необхідності реєстрації аспірантів в системі ORCID.
Підготовка здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії в ІРГТ імені М.В. Зубця передбачає вивчення навчальної дисципліни «Методика досліджень та організація підготовки дисертаційної роботи» з особливим акцентом на засадах академічної доброчесності у сфері освіти і науки, дотриманні принципів чесності, порядності, професіоналізму, відповідальності, прозорості та публічності, а також недопустимості прояву академічного плагіату.
Про особливості перевірки академічних текстів на плагіат здобувачам вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти спеціальності 204 ТВПТ та 091 Біологія та біохімія першого року навчання 4 жовтня 2023 року розповіла науковий співробітник відділу інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури Наталія Швець. За використання програмного забезпечення була здійснена перевірка наукової праці на плагіат з визначенням оригінальності праці та можливості її публікації у фаховому виданні. Ознайомлення аспірантів першого курсу з основними вимогами академічної доброчесності убезпечить їх від проблем із складаннями академічних текстів, включаючи дисертацію.
29 вересня 2023 року співробітники Інституту Світлана Ковтун, Світлана Войтенко, Ольга Бірюкова, Дмитро Басовський, Олена Бойко, аспірант Микола Вінтонів були учасниками (онлайн) міжнародної науково-практичної конференції «Управління генетичним фондом тварин – проблеми, шляхи вирішення, перспективи», яка відбувалася в Науково-практичному інституті біотехнології в зоотехнії і ветеринарної медицини (Республіка Молдова). В роботі конференції прийняли участь також науковці з Грузії, Болгарії, Туреччини.
З вітальним словом та доповіддю про біотехнологічні методи збереження і відновлення популяцій сільськогосподарських тварин в Україні виступила перший заступник директора з наукової роботи, академік НААН Світлана Ковтун. Вона наголосила на зацікавленості сторін у проведенні спільних наукових досліджень в галузі біотехнології, публікації наукових праць, участі в конференціях. Основний акцент доповіді зробила на досягненнях Інституту з формування та використання банку генетичних ресурсів тварин, розробці нових методів збереження генетичного матеріалу та його використанню в сучасних складних умовах вітчизняного тваринництва. Доповідь Світлани Іванівни та її презентація дуже тепло сприйнялися учасниками конференції.
Директор Науково-практичного інституту біотехнології в зоотехнії і ветеринарної медицини Олег Машнер з неймовірною вдячністю сприйняв участь науковців нашого Інституту в конференції з побажаннями успіху в роботі під мирним небом України.
27 вересня 2023 року академіком НААН Світланою КОВТУН проведено для здобувачів вищої освіти спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія» Національного фармацевтичного університету гостьову лекцію за темою «Репродуктивні біотехнології в тваринництві» (https://nuph.edu.ua/27-veresnia-2023-r-vidbulas-hostova-lektsiia/).
Світлана КОВТУН розповіла про історію створення та існування Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, видатних науковців – засновників біотехнологічної селекції, про цілі та завдання цього напряму. Цікаво та наочно охарактеризувала сучасні біотехнологічні методи організації відтворення різних видів тварин, корегування відхилень відтворювальної функції самиць, про особливості штучного запліднення яйцеклітин.
Одним із сучасних заведень вищої освіти України є не лише підготовка фахівців, які будуть компетентними в своїй галузі, але й зможуть впроваджувати останні досягнення науки у виробництво, об’єднають освіту, науку і бізнес на шляху до європейського простору. Не залишається осторонь підготовки висококласних фахівців першого-третього рівня вищої освіти і Миколаївський національний аграрний університет, особливо – факультет «Технології виробництва і переробки продукції тваринництва, стандартизації та біотехнології», який впродовж майже 40 років здійснює професійну підготовку українських й закордонних громадян за п’ятьма спеціальностями. Проте забезпечувати освітній процес підготовки здобувачів вищої освіти на рівні європейських та світових вимог наразі дедалі складніше, саме тому провідний факультет вирішив створити «Раду роботодавців і випускників» факультету ТВППТСБ, установчі збори якої відбулися 12 вересня 2023 року (https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0S7s5cfXthn4kkjAQzAiHKX7VDCFH33hd6YF4FHNH9h7zHBUL6odwPJmV5QxP22chl&id=100062925835949).
Від Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН участь в роботі ради прийняли перший заступник директора з наукової роботи, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН Світлана КОВТУН та завідувач відділу, доктор сільськогосподарських наук, професор Світлана ВОЙТЕНКО. В своїх виступах вони наголосили, що Інститут та факультет ТВППТ Миколаївського НАУ має давні дружні зв’язки, особливо це стосується оцінювання освітньо-наукових програм, методичних розробок, написання підручників, проведення гостьових лекцій, участі в роботі ДЕК, журі конкурсів, сумісному проведенні наукових конференцій, публікацій наукових праць, вирішенні кадрових питань тощо. Було запропоновано розширити співпрацю щодо проведення спільних наукових досліджень аспірантами та докторантами на базі наукової установи та ЗВО, а також науковцями та викладачами за пошуковими чи ініціативними темами з отриманням охоронних документів, написання у співавторстві підручників та іншої методичної літератури, направлення вступників на навчання до аспірантури Інституту. Світлана КОВТУН підтримала створення «Ради роботодавців і випускників» факультету ТВППТСБ задля забезпечення необхідного рівня знань випускників з тим, щоб бакалавр чи магістр прийшовши на виробництво працював, а не продовжував оволодівати азами виробничого процесу, щоб наші фахівці високо цінилися за кордоном, щоб наша наука була конкурентоспроможною, щоб освіта, наука, виробництво і бізнес об’єдналися заради майбутнього України.
Рішенням установчих зборів Світлану КОВТУН обрано до складу «Ради роботодавців і випускників» факультету ТВППТСБ Миколаївського НАУ.