Нове
24 березня поточного року перший заступник директора з наукової роботи Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН Світлана Ковтун, завідувач лабораторії біотехнології відтворення Інституту, кандидат сільськогосподарських наук Оксана Щербак, науковий співробітник лабораторії біотехнології відтворення Інституту, кандидат сільськогосподарських наук Володимир Стаховський та біотехнолог ТОВ «»Агрофірма Петродолинське» Світлана Сідашова взяли участь у роботі ІІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Проблеми та досягнення сучасної біотехнології», яку проводив Національний фармацевтичний університет МОЗ України.
Науковці за результатами власних досліджень, які проводили в СТОВ «Агрофірма Петродолинське» ( ПрАТ «Агро-Союз»), презентували доповідь на тему: «Біотехнологія одержання ембріонів великої рогатої худоби відомої статі». Інформація, надана науковцями, викликала зацікавленість та жваву дискусію учасників конференції за напрямом «Біотехнологія у рослинництві, тваринництві та ветеринарії», оскільки вона стосується актуальних проблем відродження галузі тваринництва та виробництва продукції для потреб населення.
В контексті конференції був також проведений круглий стіл «Сучасні тенденції у підготовці здобувачів вищої освіти спеціальності 162 Біотехнології та біоінженерія», в якому прийняла участь Світлана Ковтун та висвітлила можливості Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця щодо проведення спільних досліджень по біотехнології і біології тварин, а також подякувала за продовження партнерства та співпраці між закладом вищої освіти та науковою установою.
Учасникам конференції були видані сертифікати, які підтверджують їх науковий рівень, педагогічну майстерність та професійне зростання.
7 квітня 2023 року виповнюється 85 років від дня народження Михайла ЗУБЦЯ (1938 – 2014), Героя України, видатного вченого, академіка НААН, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата державних премій України, який впродовж багатьох років очолював Інститут розведення і генетики тварин НААН та Національну академію аграрних наук України (http://naaсs.gov.ua/slide/z-lyubov-yu-do-zhittya/).
В. о. директора Інституту академіком НААН Остапом ЖУКОРСЬКИМ схвалено проведення ряду заходів.
5 квітня 2023 року відбудеться круглий стіл «Наукова спадщина Михайла Зубця та сучасні виклики підготовки аспірантів». Буде обговорено розширення співпраці з підготовки здобувачів вищої освіти за освітньо-науковими програмами 204 Технології виробництва і переробки продукції тваринництва та 091 Біологія. Учасники: науковці інститутів-співвиконавці в НТП 31 «Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві» НААН, викладачі і здобувачі вищої освіти НУБіП України, Миколаївського національного аграрного університету, Університету Григорія Сковороди в Переяславі (підключення Zoom:
https://us05web.zoom.us/j/86469465235?pwd=b3VJMEdyeDZpVllDWjNLZ3NQcWNPUT09;
ідентифікатор: 864 6946 5235, код: 9tiex7).
6 квітня 2023 року буде проведено круглий стіл з питань методології викладання освітніх компонент у здобувачів вищої освіти ступеня доктор філософії та удосконалення педагогічної майстерності (в рамках ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Проблеми та перспективи розвитку природничої освіти» на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі, https://fhpost.uhsp.edu.ua/2023/02/09/konferentsiya-problemy-ta-perspektyvy-rozvytku-pryrodnychoyi-osvity-vidbudetsya-5-6-kvitnya-zgoloshujtes-do-uchasti/).
Також 19 травня 2023 року досягнення молодих науковців і фахівців з розведення, селекції, генетики, та біотехнології будуть представлені на ХХІ Всеукраїнській науковій конференції молодих учених і аспірантів «Актуальні дослідження з проблем розведення, генетики та біотехнології у тваринництві» (http://iabg.org.ua/images/news/Zaproshennya%20konf.mol.vchenykh.2023.2.pdf), що стане якнайкращою пам’яттю про видатного вченого Героя України Михайла ЗУБЦЯ.
Національний фармацевтичний університет запрошує вас узяти участь у ІІІ Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Проблеми та досягнення сучасної біотехнології», яка відбудеться 24 березня 2023 року (https://biotech.nuph.edu.ua/konferentsiia-2023/).
Науковці Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, продовжуючи співпрацю (http://iabg.org.ua/index.php/news/628-profesijne-zrostannya-ta-pidtverdzhennya-pedagogichnoji-majsternosti), приймуть участь у цьогорічній конференції. Під час роботи конференції за напрямом «Біотехнологія у рослинництві, тваринництві та ветеринарії» буде представлено дослідження щодо «Біотехнології одержання ембріонів великої рогатої худоби відомої статі», які науковці одержали у співпраці з СТОВ «Агрофірма Петродолинське» на базі ПрАТ «Агро-Союз» у минулі роки.
Відповідно до підпункту 23 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві, та перехідні положення» статей 13 і 44 Закону України «Про вищу освіту» Міністерство освіти і науки України 15 березня 2023 року видало наказ «про затвердження Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році». З текстом наказу можна ознайомитися за посиланням https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/vstupna-kampaniya-2023/umovi-prijomu-dlya-zdobuttya-vishoyi-osviti-2023-roku
14 березня 2023 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН під головуванням керівника програми віцепрезидента НААН, академіка НААН Михайла ГЛАДІЯ, відбулося засідання координаційно-методичної ради з розгляду календарних планів виконання завдань програми на 2023 рік. Календарні плани наукових досліджень доповіли керівники завдань установ-співвиконавців.
Рекомендації щодо затвердження календарних плані за розглянутими завданнями координаційно-методичної ради ІРГТ імені М.В. Зубця висвітлили керівники підпрограм та рецензенти.
Виступаючі наголосили, що не дивлячись на складні умова воєнного стану, усі наукові установи, які задіяні у виконанні програми, планують провести заплановані дослідження та створити наукову продукцію, яка буде конкурентоспроможною не лише на ринку тваринництва України.
У Х В А Л А
засідання координаційно-методичної ради з виконання
ПНД НААН № 31 «Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин,
їх відтворення та збереження біорозмаїття»
(«Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві»)
від 14 березня 2023 року
Розглянувши та обговоривши календарні плани з виконання фундаментальних та прикладних завдань програми наукових досліджень НААН № 31 «Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин, їх відтворення та збереження біорозмаїття» («Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві») на 2023 рік координаційно-методична рада ухвалила:
1. З урахуванням наданих зауважень та запропонованих змін і уточнень календарні плани робіт на 2023 рік з виконання фундаментальних та прикладних завдань програми наукових досліджень НААН № 31 «Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин, їх відтворення та збереження біорозмаїття» («Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві») затвердити.
2. Доопрацьовані, відповідно до зауважень, календарні плани з уточненням місця і термінів проведення досліджень та вказанням для прикладних завдань запланованої науково-технічної продукції подати до головної установи до 30 березня 2023 року.
3 і 4 березня 2023 року в Національному сільськогосподарському музеї в місті Прага (Чеська Республіка) проходив ІІІ симпозіум органічного сільського господарства. Від Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН участь прийняла завідувачка лабораторії біотехнології відтворення Оксана ЩЕРБАК.
Симпозіум організовано та проведено Асоціацією місцевих продовольчих ініціатив та Міністерства сільського господарства Чеської Республіки. Програма симпозіуму включала наукові лекції та майстер-класи чеських та іноземних спікерів. Працював простір для неформальних діалогів щодо перспектив ведення сільського господарства та обміну цікавими, дієвими та сучасними підходами прикладного призначення. Цього року програма симпозіуму була зосереджена на тваринництві, захисті рослин, громадському харчуванні, а також на сучасних підходах до створення біорегіонів. На симпозиумі паралельно працювали: «Секція органічного землеробства», «Секція ефективного ведення сімейних ферм», «Секція громадського харчування» та «Секція виноградарства».
В «Секції органічного землеробства» було представлено доповіді: «Майбутнє органічного землеробства. Пасовища важлива складова сталого сільського господарства. Парникові гази та ведення жуйного тваринництва. Молочні продукти, м'ясо, переробка продуктів»; «Вступ до цілісного менеджменту пасовищем – «Відновлювальне пасовище»; «Значення та розмір тваринницької ферми в органічному землеробстві на перспективу»; «Лісово-пасовищні системи для великої рогатої худоби та птиці»; «Біопестициди в органічному землеробстві»; «Біорегіони – на прикладі проектів Велке Гостерадки та Тишновське (Чеська Республіка); «Земля – муніципальна чи комунальна власність»; «Сасовська екоферма – екологічне свинарство з 1999 року»; «Як створити колективну курячу ферму»; «Модельні екорегіони Баварії»; «Вирощування телят з коровою – практичні рекомендації ведення тваринництва».
Слід відмітити, що симпозіум проходив в стінах Національного музею сільського господарства Чеської Республіки, завдячуючи чому відвідувачі могли наочно ознайомитись з становленням та розвитком аграрного сектору на території країни. Найбільшу зацікавленість викликала інтерактивна виставка розвитку сільського господарства від 8 тисяч років до нашої ери і до сучасної доби. В динамічній експозиції представлені унікальні колекційні предмети, зокрема чучела тварин, знаряддя праці. Найбільшою гордістю музею є племінний бик Цесар (Цезар) та оригінальний плуг двоюрідних братів Веверкових, що стали початком ери нових технологій та інновацій у аграрному виробництві.
Окрім експозиційних залів, у музеї є також бібліотека, де зібрані різноманітні видання з сільського господарства, а також архів з документами та фотографіями, пов'язаними з історією сільськогосподарського виробництва в Чехії. Також, на території музею є господарський дворик, на якому представлені місцеві породи кролів, качок, курей та голубів, де за ними охоче спостерігає малеча.
Національний музей сільського господарства Чеської Республіки є одним з найбільш відвідуваних. Особливо він популярний серед дітей, які з радістю в спеціально створених інтерактивних ігрових зонах доять корів, доглядають за свинками, керують тракторами, препарують риб, вивчають під мікроскопом будову клітини, печуть хліб, торгують продукцією сільського господарства, тобто наочно вивчають всі ланцюжки аграрного виробництва.
20 січня 2023 року завідувачка лабораторії біотехнології відтворення Оксана ЩЕРБАК та здобувач наукового ступеня доктора філософії Оксана ЛИЗОГУБ взяли участь у науковій онлайн-доповіді «Нові методи оцінки потенціалу розвитку ооцитів і ембріонів ссавців». Захід організовано та проведено Польським товариством клітинної біології, Товариством репродуктивної біології, кафедрою медичної біотехнології факультету біохімії, біофізики та біотехнології Ягелонського університету (м. Краків, Республіка Польща), кафедрою ембріології біологічного факультету Варшавського університету (м. Варшава, Республіка Польща).
Наукову доповідь представила хабілітований доктор Анна Айдук (кафедра ембріології біологічного факультету Варшавського університету). В своїй доповіді вона зазначила, що доімплантаційний ембріональний розвиток є основою майбутньої особини. Запліднення, дроблення, диференціація первинних ембріональних клітин і імплантація ембріона в матку є одним із найголовніших етапів ембріогенезу. Було наголошено на тому, що через етичні принципи, наразі більшість досліджень з вивчення ембріогенезу виконується на мишах. Слід відмітити, що в ембріологічних дослідженнях також використовуються велика рогата худоба, свині та кролики, які стали інформативними моделями для вивчення ембріонального розвитку людини.
Гучний прогрес в розвитку методів клітинної та молекулярної біології, що застосовується в останні роки, дозволяє науковцям поглибити розуміння ембріонального розвитку ссавців. Зокрема, останнє десятиліття спричинило справжній вибух нових даних, що ідентифікують гени, відповідальні за регуляцію предімплантаційного розвитку мишиних ембріонів.
Дослідження на модельних тваринах, не на виді Mus, є надзвичайно важливими, оскільки останні молекулярні дослідження виявили несподівані відмінності між видами та викликали занепокоєння щодо ступеня, до якого ми можемо впевнено екстраполювати дані з мишей до людей. Ці дані потрібно мати на увазі, тому що фундаментальні дослідження часто є основою практичного застосування, наприклад, отримання in vitro ембріонів – це ідеальна ілюстрація екстракорпорального запліднення.
Також сучасні методи оцінки життєздатності ембріонів дають орієнтовний показник, а не остаточний прогноз потенціалу розвитку окремих ембріонів. Розуміння молекулярних механізмів, що лежать в основі регуляції клітинного циклу та перших кроків клітинної диференціації в доімплантаційному розвитку людини є важливим для оптимізації процедури екстракорпорального запліднення та створення більш надійних протоколів оцінки якості ембріонів.
31 січня 2023 року співробітники відділу інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури взяли участь у вебінарі «Перша річниця Порядку присудження доктора філософії: досвід застосування та перспективи вдосконалення», який проводили представники Національного агентство із забезпечення якості вищої освіти та Міністерства освіти і науки України.
На вебінарі розглядалися питання вимог до здобувача вищої освіти та його публікацій, акредитації освітньо-наукової програми підготовки здобувача, захисту дисертацій під час повітряної тривоги, розміщення дисертацій на сайтах закладу, вимог до опонентів та рецензентів, скасування рішення разової ради про присудження ступеня доктора філософії у зв‘язку із встановленням фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, державної реєстрації захищених дисертацій тощо. Були наведені приклади реєстрації дисертації в Національній інформаційній базі.
Вебінар можна переглянути на сторінці НАЗЯВО у фейсбуці за посиланням https://www.facebook.com/nazyavo
З Постановою КМУ від 12 січня 2022 року «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» можна ознайомитися на сайті Інституту за посиланням http://iabg.org.ua/images/aspirantura/Poryadok%20prysudzhennya.pdf
а з Положенням про атестацію здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії в ІРГТ імені М. В. Зубця – там же за посилання http://iabg.org.ua/images/aspirantura/Polozhennya%20pro%20atestatsiyu%20zdobuvachiv%202022.pdf
27 січня 2023 р. відбулося покладання квітів з нагоди відзначення 184-ї річниці від Дня народження Павла Платоновича Чубинського, видатного українського етнографа, письменника, енциклопедиста, борця за відродження української духовної культури, автора Гімну України. Спільнота Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, керівники, депутати Пристоличної ОТГ та за участі представників громади вшанували пам’ять видатного земляка. Прозвучали теплі слова про діяльність і наукову спадщину П. П. Чубинського. Також було зазначено, що територія батьківщини Чубинського сьогодні потребує економічного і культурного розвитку, зокрема потрібно розглядати питання щодо будівництва музею-садиби П. П. Чубинського.
11 січня 2023 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН у віддаленому режимі було проведено Всеукраїнський науково-практичний семінар «Селекційні та генетико-біотехнологічні аспекти збереження біорізноманіття у тваринництві». Цього дня доктору с.-г. наук Ігорю Гузєву виповнилося б 60 років.
Ігор Гузєв був талановитим багатогранним ученим, наукові розробки якого є вагомими для розвитку вітчизняного тваринництва. Він один з авторів програми розвитку м’ясного скотарства, програми виробництва яловичини в Україні. Ученим систематизовано вимоги до збереження живих популяцій с.-г. тварин з обмеженою чисельністю, запропоновано цілісну науково обґрунтовану методологію збереження біорізноманіття с.-г. тварин. З 2008 року він був національним координатором з управління генетичними ресурсами тваринництва України. Завдяки його зусиллям Україна з 2009 року є членом Європейського Регіонального Координаційного Центру з Генетичних ресурсів Тварин при FAO. Ігор Гузєв – автор біля 300 наукових праць, з них 16 публікацій і 1 монографія видані за кордоном, автор 9 авторських свідоцтв та патентів.
Учасники семінару та рідні Ігоря Гузєва обговорили його наукову діяльність як національного координатора з управління генетичними ресурсами тваринництва України, згадали його особливі, доброзичливі людські якості.
У читальній залі Інституту презентовано книжкову виставку про життєвий та творчий шлях ученого, основні наукові праці: монографії, науково-методичні розробки, рекомендації, програми з питань розведення та селекції тварин, статті, опубліковані у наукових збірниках та періодичних виданнях.
Учасники семінару мали змогу проаналізувати праці монографії «Методологія збереження біорізноманіття генетичних ресурсів тваринництва України: вибрані праці» (2019, file:///C:/Users/Admin/Downloads/guzev.2.23.05.19%20(1).pdf ) та обговорити розвиток теорії і методології збереження біорізноманіття у тваринництві у контексті діяльності доктора с.-г. наук Ігоря Гузєва.
19 грудня 2022 року науковці Інституту взяли участь у роботі круглого столу «Відновлення та модернізація України у повоєнний та післявоєнний час», що був організований за ініціативи Офісу підтримки вченого. У рамках цього заходу відбулася дискусія за секціями, що розподілені за сферами діяльності учасників. У межах круглого столу за напрямом “Аграрні науки та продовольство” відбулася творча зустріч представників установ систем НАН України, НАМН України та НААН. Завідувачка відділу селекції великої рогатої худоби Ольга Бірюкова представила своє бачення співпраці задля покращення стану розвитку органічного скотарства в Україні у післявоєнний час.
16 грудня 2022 року, не дивлячись на дуже складний військовий стан в Україні, в ІРГТ імені М.В. Зубця відбувся заплановане заслуховування звітів здобувачів ступеня доктор філософії 2-4 року навчання в аспірантурі про виконання індивідуальних планів наукової роботи за темою дисертаційного дослідження за 2022 рік. Аспіранти представили результати своїх досліджень у свинарстві, молочному і м’ясному скотарстві, кролівництві та при розведенні раків. Атестаційна комісія мала змогу оцінити не лише належний рівень виконання наукових досліджень аспірантів, а й теоретичний рівень підготовки здобувачів за відповідною ОНП, який виявилася досить високим, що потішило корифеїв Інституту та дало надію на вчасний захист дисертаційної роботи в разовій вченій раді. Аспіранти ознайомленні з рішенням вченої ради Інституту про необхідність отримання ними висновку про актуальність, новизну, теоретичне та практичне значення результатів досліджень до відрахування з аспірантури у зв’язку із закінченням терміну навчання.
Впродовж багатьох років науково-технічна бібліотека ІРГТ імені М.В. Зубця здійснює обмін науковими збірниками, матеріалами конференцій, монографіями, посібниками, підручниками, методичними рекомендаціями, науково-виробничими та довідковими видання із закладами вищої освіти МОН України, науковими установами та іншими організаціями.
Поточний, 2022 рік, виявився дуже важким для наукової та освітянської спільноти України в плані розробок та видання наукових праць, але приємно відзначити, що наша бібліотека отримала значний обсяг надходжень від колег із ЗВО та наукових установ, а також авторів ІРГТ імені М.В. Зубця.
Значну цінність при підготовці здобувачів ступеня доктор філософії мають навчальні посібники та монографії, люб’язно надані Інституту колегами з Одеси, Асканії – Нової, Миколаєва, Києва, Дніпра; наукові збірники з Одеси, Молдови; методичні рекомендації з Хмельниччини, Києва, Оброшиного, Дніпра, Львова, Житомира; державний реєстр племінної справи у тваринництві та каталог бугаїв молочних і молочно-м'ясних порід для відтворення маточного поголів'я, автореферати дисертацій тощо.
Здобувачі вищої освіти першого року навчання в аспірантурі Вінтонів М., Чугаєв С. та Яцинка В. із задоволенням ознайомилися з новими надходженнями до бібліотеки.
Вдячні співробітникам бібліотеки Фасолі Варварі Іванівні та Кузебній Наталії Миколаївні за їх нелегку, але таку потрібну працю, особливо при підготовці аспірантів. Запрошуємо співробітників переглянути нові надходження до бібліотеки Інституту.
Відповідно до передбачених індивідуальним планом наукової роботи строків підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти в аспірантурі ІРГТ імені М.В. Зубця 14 грудня поточного року на засіданні методичної комісії були розглянуті та схвалені методики наукових досліджень аспірантів поточного року вступу на навчання Вінтонів М. і Євсєєва В. (ОНП - Біологія) , Черняк Н., Чугаєва С. та Яцинки В. (ОНП – Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва). Наукові дослідження здобувачів стосуються біологічних особливостей та поліпшення господарськи корисних ознак великої рогатої худоби і овець та виконуються в контексті ПНД Інституту. Очікуємо на наукову новизну, теоретичну і практичне значення результатів досліджень молодих науковців, які сприятимуть відродженню галузі тваринництва у післявоєнний період.
17 листопада 2022 року в малій залі інституту відбулося засідання координаційно-методичної ради з розгляду звітів про виконання завдань програми наукових досліджень НААН на 2021-2025 роки № 31 «Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві» за 2022 рік. З аналізом виконання проведених досліджень виступили керівники підпрограм: доктор с.-г. наук Валентина Дзіцюк «Генетичні маркери основних селекційних ознак та їх використання в селекції сільськогосподарських тварин», доктор с.-г. наук, член-кор. НААН Юрій Полупан «Селекція, оцінка племінної цінності та стан біорозмаїття у тваринництві» та доктор с.-г. наук, академік НААН Світлана Ковтун «Біотехнологія відтворення сільськогосподарських тварин». З рецензіями звітів, поданих виконавцями програми, виступили експерти координаційно-методичної ради.
В обговоренні результатів досліджень виконавців програми взяли участь в.о. директора Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» - ННСГЦВ Нінель Кудрик, начальник Відділу ветеринарної медицини та зоотехнії апарату Президії НААН Олександр Костенко, начальник Науково-організаційного управління НААН Олег Гузєватий. Виступаючі наголосили на складних умовах проведення досліджень у звітному році, надали зауваження по окремих завданнях та пропозиції по роботі координаційної ради у 2023 році.
Підсумки засідання підвів голова координаційно-методичної ради доктор с.-г. наук, член-кор. НААН Юрій Вдовиченко. За результатами роботи була прийнята ухвала засідання ради.
У Х В А Л А
засідання координаційно-методичної ради з виконання
ПНД № 31 «Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин,
їх відтворення та збереження біорозмаїття»
(«Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві»)
Розглянувши та обговоривши звіти про виконання завдань програми наукових досліджень НААН на 2021 – 2025 рр. 31 «Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин, їх відтворення та збереження біорозмаїття» («Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві») за 2022 рік координаційно-методична рада ухвалила:
- З урахуванням зауважень і пропозицій звіти з виконання завдань програми наукових досліджень НААН 31 «Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин, їх відтворення та збереження біорозмаїття» («Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві») за 2022 рік затвердити.
- Виконавцям відповідних завдань ПНД «Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві» проводити роботу з одержання і накопичення генетичного матеріалу від тварин локальних і зникаючих порід (сперми, ембріонів, зразків біоматеріалу) для формування і функціонування мережі банків генетичних ресурсів і передачі на збереження в банк ІРГТ ім. М.В.Зубця НААН найбільш інформативних зразків генетичного матеріалу.
- Вважати обов’язковою вимогою до усіх співвиконавців ПНД формування і надання електронних баз даних племінних стад відповідних регіонів.
- При підготовці повних проміжних звітів врахувати зауваження, що подані в рецензіях та надати заплановану наукову і науково-технічну продукцію у вигляді методик, настанов, рекомендацій, монографій, патентів на винаходи тощо.
- План роботи координаційно-методичної ради на перше півріччя 2023 року схвалити.
Директором Державної дослідної станції птахівництва НААН, доктором с.-г. наук Олегом Катериничем, до засідання координаційно-методичної ради, була підготовлена наукова доповідь «Селекція у птахівництві - сучасні світові тенденції».
Доповідь: Селекція у птахівництві -сучасні світові тенденції
9 листопада 2022 року в контексті укладеної угоди про співпрацю та академічну мобільність між Університетом Григорія Сковороди в Переяславі та ІРГТ імені М.В. Зубця НААН, наукову установу відвідали здобувачі вищої освіти другого магістерського рівня ОПП «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)» з метою проходження практики з предметної спеціальності «Біотехнологія та популяційна генетика».
Практика у здобувачів розпочалася із спілкування з керівництвом Інституту (Юрій Вдовиченко та Світлана Ковтун), які ознайомили студентів із здобутками установи, сучасними напрямами наукових досліджень, діяльністю аспірантури/докторантури та спеціалізованих вчених рад по захисту дисертацій, можливістю оволодіння освітніми компонентами чи окремими темами за програмою академічної мобільності.
Навчальну практику для здобувачів провели науковці структурних підрозділів Інституту: Валентина Дзіцюк, Ольга Бірюкова, Олена Сидоренко та Петро Троцький, які прочитали цікаві та змістовні лекції з блоку генетичних основ селекції тварин та особливостей молочного скотарства, отримання в умовах in vitro ембріонів сільськогосподарських тварин та формування банку генетичних ресурсів тварин в системі збереження біорізноманіття.
Практичну складову заходу було підтверджено демонстрацією окремих методів наукових досліджень у відділах та лабораторіях Інституту. Студенти із захопленням дізнавалися про каріотип тварин, маркерні гени та їх використання для формування популяції з бажаними ознаками продуктивності, бачили яйцеклітини, сперму та ембріони різних видів сільськогосподарських тварин, банк довготривалого зберігання біологічного матеріалу. Інтерес викликало обладнання, на якому проводяться сучасні дослідження та програми селекції і генетики в тваринництві. В ході навчальної практики у здобувачів виникало багато питань, на які науковці залюбки давали відповіді.
Крім спілкування науковців із здобувачами, відбулася конструктивна зустріч та обмін думками між завідувачем кафедри біології, методології і методики навчання Юрієм Шапраном і доцентом цієї кафедри Людмилою Довгополою з гарантом ОНП «Біологія» ІРГТ імені М.В. Зубця Світланою Ковтун, в ході якої була розглянута можливість проведення подальших навчальних практик, а також виконання спільних наукових робіт аспірантів та взаємного оволодіння освітніми компонентами за програмою академічної мобільності.
Гості залишили теплі слова вдячності за проведену практику та зустріч в журналі відгуків Інституту.
У продовження практики гостьових лекцій у вищих навчальних закладах 9 листопада 2022 року для студентів біолого-технологічного факультету Сумського національного аграрного університету головним науковим співробітником Інституту розведення і генетики тварин ім. М. В. Зубця НААН доктором сільскогосподарських наук, професором, членом-кореспондентом НААН Юрієм Павловичем Полупаном в онлайн режимі прочитано лекцію на тему “Розведення тварин за лініями: генезис понять і методів та сучасний селекційний контекст”. Студенти та викладачі із зацікавленням ознайомились з історією питання, сучасним уявленням, теоретичним обґрунтуванням (генетичним базисом), класифікацією і практичним застосування лінійного розведення у племінному тваринництві.
4 листопада 2022 року відомий науковець, практик та викладач , професор кафедри біотехнології та біоінженерії Миколаївського національного аграрного університету, доктор біологічних наук, професор Крамаренко Сергій Сергійович провів другу гостьову лекцію для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти ІРГТ імені М.В. Зубця поточного року набору, яка продовжила цикл лекції на тему: «Використання сучасних інформаційно-статистичних методів дослідження в генетиці та селекції тварин». Аспіранти інституту, які наразі вивчають навчальну дисципліну «Молекулярно-генетичні технології у тваринництві» мали змогу ознайомитися з багатовимірними та інформаційними методами, які доречно застосовувати при проведенні досліджень з селекції та генетики тварин, особливо у власних дослідженнях аспірантів. Лектор зосередив увагу на загальній лінійній моделі та використанні однофакторного і дохфакторного аналізу для визначення впливу конкретних факторів на бажані ознаки продуктивності тварин. Використання методів багатовимірного аналізу підтвердив результатами досліджень розподілу корів за екстер’єром, надоєм та лактаційною кривою, показниками відтворювальної здатності свиноматок. Цікавим виявився дискрімінантний аналіз для визначення відсотку дочірніх потомків , які класифікувалися у різні групи бугаїв-плідників за вмістом жиру. Модель логістичної регресії була продемонстрована на прикладі визначення впливу живої маси поросят в гнізді при народженні на інші показники відтворювальної здатності свиноматок, а також фізіологічного розвитку корів на народження бугайців. Фрактальний аналіз цікавий тим, що дає змогу встановити зв’язки між якісними ознаками, а ентропійно-інформаційний – кількісних ознак. Потрібною в науковій практиці аспірантів виявилася інформація вченого про інші інформаційні методи. Величезна вдячність Сергію Сергійовичу за прочитану лекцію, пізнавальність теми та її актуальність, а також надану інформацію щодо дієвих програм для розрахунків, особливо незапатентованих.
