Відповідно до плану основних заходів НААН (http://naas.gov.ua/content/publichna-informaciya/planuvannya_diyalnosti/) Інститу­том 28 квітня 2026 року заплановано проведення Всеукраїнського науково-практичного семінару «Генетичні маркери у селек­ції сільськогосподарсь­ких тварин», присвяче­ного 90-й річниці від дня народження професора Бориса ПОДОБИ.

    Запрошуємо взяти участь у Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Генетичні маркери у селек­ції сільськогосподарсь­ких тварин», який відбудеться у віддаленому (заочному) режимі впродовж 28–29 квітня 2026 року (ЗАПРОШЕННЯ). В бібліотеці Інституту буде презентовано виставку творчого доробку професора Бориса ПОДОБИ. Розпочато підготовку презентації «Доктор сільськогосподарських наук, професор Б. ПОДОБА (1936–2022) – розробник імуногенетичних основ селекції в тваринництві України» (ПРЕЗЕНТАЦІЯ)

   24 березня 2026 року відбулася конференція «Підтримка науково-дослідної інфраструктури для України» (м. Брно, Чеська Республіка). Організатором заходу було Чесько-українське наукове товариство за підтримки Університету Масарика (м. Брно) і Дослідницької інфраструктури RIFF (https://czuss.cz/news/research-infrastructure-support-for-ukraine-2/).

   Участь у події взяли представники університетів, наукових установ та української діаспори. Програма охоплювала як стратегічні, так і практичні аспекти передачі наукового обладнання до українських інституцій, зокрема питання логістики, регуляторних викликів і визначення першочергових потреб наукової спільноти України. Захід також став важливою платформою для обговорення та налагодження професійних контактів у міжнародному середовищі.

   Від Інституту участь у заході взяла завідувач лабораторії біотехнології відтворення тварин Оксана Щербак, яка активно долучається до міжнародних наукових ініціатив та співпраці з європейськими партнерами. Її участь у подібних заходах є системною та спрямована на розвиток партнерств із чеськими науковими інституціями, обмін досвідом і залучення нових можливостей. Зокрема, такі зустрічі дозволяють координувати спільні проєкти, покращувати доступ до сучасного обладнання та інтегрувати українську науку в європейський дослідницький простір.

     26 березня 2026 року у Миколаївському національному аграрному університеті відбувся регіональний науково-практичний семінар на тему «Використання біотехнологій в аграрному виробництві». Заступниця директора з наукової роботи Світлана КОВТУН виступила з доповіддю «Національне надбання України – Банк генетичних ресурсів тварин як науковий і історико-культурний осередок збереження біорізноманіття».

    Учасники семінару наголосили на актуальності розвитку біотехнологій у всіх галузях народного господарства та підкреслили важливість поєднання науки, освіти і виробництва для впровадження інноваційних рішень.

    Детальніше за посиланням: https://ua-news.mnau.edu.ua/2026/03/seminar-Vikoristannya-biotehnologij-v-agrarnomu-virobnictvi.html

    19.03.2026 року у Миколаївському національному аграрному університеті відбувся міжнародний форум «Інтеграція освіти, науки та виробництва».

      Завідувачка відділу з обліку та підготовки наукових кадрів нашої установи Оксана КРАВЧЕНКО відвідала даний захід та виступила з доповіддю.

    Метою участі у форумі було ознайомлення з сучасними тенденціями розвитку освітньо-наукового середовища, обмін досвідом із представниками академічної спільноти, бізнесу та державного сектору, а також аналіз практичних механізмів впровадження інновацій у виробництво.

     Міжнародний форум обʼєднав представників закладів вищої освіти, науково-дослідних установ, аграрного та промислового секторів, а також міжнародних організацій.

     19 березня 2026 року виповнилося 90 років від дня народження Йосипа СІРАЦЬКОГО, відомого вченого з розведення, селекції та відтворення сільськогос­по­дар­ських тварин, доктора с.-г. наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніки України, організатора чисельної наукової школи. Вшанування його пам'ять відбулося на Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Сучасні тенденції поліпше­ння стану відтворення у ско­тарстві» (https://iabg.org.ua/images/03.03.26.pdf). Захід об’єднав близько 45 учасників, які згадали багаторічну плідну трудову і наукову діяльність професора Йосипа СІРАЦЬКОГО в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН. Його учні (а це чотири доктори та 25 кандидатів наук) і колеги проаналізували наукові напрацювання вченого, що були присвячені еволюції популяцій великої рогатої худоби, еколого-генетичним методам у селекції, зоотехнічній та економічній оцінці порід, використанню принципів популяційної генетики та імуногенетики в селекційній роботі, індивідуальному розвитку худоби, біології відтворення.

   Світла пам’ять про Йосипа СІРАЦЬКОГО – це вшанування його внеску в науку, невтомної праці, таланту та людських якостей. Його наукові здобутки та учні є безсмертною спадщиною, а пам’ять про нього назавжди залишиться в серцях колег, друзів та нащадків.

  Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН

(співорганізатор)

запрошує до участі у Всеукраїнській науково-практичній

       5 березня 2026 року член-кореспондент НААН Юрій ПОЛУПАН взяв участь у   засіданні  круглого столу  (детальніше за посиланням: https://lfi-naas.org.ua/5-bereznya-2026-roku-vidbulosya-zasidannya-kruglogo-stolu-kredo-doktora-silskogospodarskyh-nauk-profesora-chlena-korespondenta-f-f-ejsnera-yak-naukovtsya-ta-vchytelya-prysv-yachenogo-110-richchyu-vid/). 
Відзначаючи роль професора Ф.Ф. Ейснера в розробці нових на той час методів оцінки та добору тварин,  збереженні генофонду аборигенних порід худоби в Україні, застосуванні методів популяційної генетики  в практиці селекційної роботи у тваринництві, розробці та реалізації основних принципів великомасштабної селекції у скотарстві, Юрій ПОЛУПАН розкрив внесок гілки наукової школи Ф.Ф. Ейснера  в Інституті розведення і генетики тварин ім. М.В. Зубця НААН у теорію і практику розведення та селекції тварин.

    Оксану ЩЕРБАК, завідувачку лабораторії біотехнології відтворення тварин нагороджено Подякою Міністерства освіти і науки України! Високу відзнаку за підписом Міністра Оксена ЛІСОВОГО вручено за професіоналізм та сумлінне ставлення до виконання обов’язків під час проведення наукової та науково‑технічної експертизи у сфері аграрних наук. Директор Інституту Остап ЖУКОРСЬКИЙ під час вручення подяки вказав на важливість експертної роботи для забезпечення якості наукових досліджень та розвитку галузі.

    Особливо символічним є те, що ця відзнака збігається з вшануванням Дня української жінки 25 лютого – свята, встановленого на честь народження Лесі Українки. Цей день нагадує про вагомий внесок українок у розвиток культури, науки та суспільства.

    Колектив Інституту вітає пані Оксану з цією відзнакою та бажає подальших успіхів у професійній діяльності!

     18 лютого 2026 року в Білоцерківському національному аграрному університеті відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Генетика і селекція – ключові аспекти сталого розвитку у сфері виробництва і переробки продукції тваринництва», яку було присвячено 75-й річниці від дня народження видатного вченого – доктора сільськогосподарських наук, члена-кореспондента НААН, професора Івана Адамовича РУДИКА (https://www.facebook.com/share/p/17C3FnUpik/).

   Науковці Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН (співорганізатор конференції) взяли активну участь у роботі конференції. В роботі організаційного комітету взяв участь директор Інститут Остап ЖУКОРСЬКИЙ. Спогади про видатного вченого подали до опублікування заступник директора з наукової роботи Світлана КОВТУН («Іван Адамович РУДИК. Дякуємо за спільний науковий шлях»), завідувачка лабораторії Ольга БІРЮКОВА («Еталон наукової якості та людської порядності»). Головний науковий співробітник Юрій ПОЛУПАН під час роботи конференції у своєму виступі «В авангарді наукових основ розведення тварин» поділився спогадами про наукову діяльність та співпрацю з І. А. РУДИКОМ.

    Тези результатів наукових напрацювань представив завідувач лабораторії Дмитро БАСОВСЬКИЙ («Використання методу BLUP за геномної оцінки бугаїв молочних порід»), провідний науковий співробітник Ольга КРУГЛЯК («Вплив поглинального схрещування на формування господарськи корисних ознак у тварин українських молочних порід»), докторантка Наталія МОХНАЧОВА («Генетична характеристика продуктивності бурої карпатської породи»). Завідувачка лабораторії Олена СИДОРЕНКО із співавторами розкрили «Особливості розвитку сучасного тваринництва України та можливості для відновлення зникаючих популяцій сільськогосподарських тварин», а старший науковий співробітник Антон ПОЧУКАЛІН розповів про «Втрачений генофонд України: українська степова біла та українська степова ряба породи свиней». Аспірант Олександр ЧЕРНЕГА, разом із науковим керівником Ольгою БІРЮКОВОЮ, розкрили «Математичне моделювання тривалості продуктивного використання корів з різною інтенсивністю росту у період вирощування». Аспірант Богдан ЧЕРНЯК представив результати досліджень щодо «Ефективності міжпородного схрещування бугаїв швіцької породи з матками голштинської породи за основними селекційними ознаками потомства F1 та F2», а Назарій ЧЕРНЯК про «Формування індексу ознак здоров’я у корів голштинської породи на основі функціональних показників».

    Також у роботі конференції взяли участь провідний науковий співробітник Наталія ЧЕРНЯК та науковий співробітник Оксана ГОНЧАРУК.

   Захід об’єднав науковців, викладачів, фахівців галузі тваринництва та представників виробництва з різних регіонів України з метою обговорення сучасних досягнень у галузі генетики й селекції, впровадження інноваційних технологій у племінну справу, а також підвищення ефективності виробництва та переробки продукції тваринництва в умовах сталого розвитку.

    Учасники конференції розглянули актуальні питання генетичного удосконалення сільськогосподарських тварин, застосування методів геномної оцінки, формування селекційних індексів, збереження генетичних ресурсів і підвищення конкурентоспроможності галузі. Окрему увагу було приділено інтеграції наукових розробок у виробничу практику та економічній ефективності селекційних програм.

    Конференція стала важливою платформою для консолідації наукової спільноти з метою подальшого розвитку селекційно-генетичних досліджень і впровадження їх результатів у практику тваринництва України.

   20 січня 2026 року у Харкові в гібридному форматі відбувся «Інформаційний день проєкту RIFF (Research Infrastructures for the Future of Ukraine)», присвячений розвитку та модернізації дослідницької інфраструктури в Україні. Захід об’єднав представників українських та європейських наукових установ, органів державної влади, міжнародних експертів і координаторів проєкту. Під час заходу було детально представлено проєкт RIFF, метою якого є формування в Україні сучасної системи дослідницьких інфраструктур, що наразі перебуває на етапі становлення. Варто зазначити, що ініціатива створення проєкту належить чеським науковцям, які виступають ключовими партнерами та відіграють провідну роль у координації RIFF, передаючи Україні європейський досвід стратегічного планування та розвитку дослідницьких інфраструктур.

   Організатори наголосили, що створення повноцінної національної дослідницької інфраструктури потребуватиме близько 3–4 років системної роботи. Проєкт передбачає розробку «Дорожньої карти відновлення та розвитку дослідницьких інфраструктур в Україні» із застосуванням як bottom-up підходу (через відкриті конкурси, навчання та залучення наукової спільноти), так і top-down підходу за участі державних органів та політиків. Окрему увагу було приділено європейському досвіду створення та функціонування дослідницьких інфраструктур, а також ролі ESFRI (European Strategy Forum on Research Infrastructures – Європейський стратегічний форум з дослідницьких інфраструктур) у формуванні стратегічних наукових пріоритетів ЄС. Учасники обговорили шлях України та українських науковців до глибшої інтеграції в Європейський Союз, зокрема через участь у спільних наукових проєктах, мобільність дослідників, обмін знаннями та впровадження зелених і цифрових трансформацій у науковій сфері.

   Від нашого інституту у заході взяла участь завідувачка лабораторії біотехнології відтворення тварин Оксана Щербак, яка долучилася до обговорення перспектив розвитку дослідницьких інфраструктур та можливостей участі українських установ у ініціативах RIFF. Отримана інформація є важливою для подальшого стратегічного планування діяльності інституту та посилення його інтеграції в європейський науковий простір.

   16 грудня 2025 року відбулося засідання атестаційної комісії, на якому були заслухані звіти здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії  за виконання ними індивідуального плану навчальної підготовки  та наукової роботи за 2025 рік.

   Звітування відбулося у конструктивній науковій атмосфері. У ході фахових дискусій аспіранти 2-4 року навчання продемонстрували належний рівень сформованих компетентностей, наукову зрілість та системність у виконанні власних досліджень.

   Особливу увагу було приділено обговоренню подальшого розвитку дисертаційних досліджень та публікаціях у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus та Web of Science, під час яких аспіранти отримали рекомендації від наукових керівників та членів комісії.

   Аспіранти-випускники прозвітувалися про готовність до атестації на здобуття наукового ступеня доктора філософії.

За результатами звітів,  вивчення та обговорення представлених здобувачами матеріалів, вчена рада Інституту розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН України ухвалила відповідне рішення щодо стану виконання здобувачами індивідуальних планів та сформулювала рекомендації щодо подальшої наукової та навчальної роботи.

   16 грудня 2025 року відбулося засідання методичної комісії Інституту щодо заслуховування методики наукових досліджень та робочих програм за темою дисертаційної роботи аспірантів першого року навчання.

    У звітах аспірантів подані  результати аналізу новітніх підходів до наукових досліджень, зокрема, емпіричних досліджень та статистичних методів обробки даних. Аспіранти підкреслили важливість впровадження інноваційних технологій для підвищення якості наукових робіт.

    В рамках заходу відбулася жвава дискусія, у якій взяли участь усі присутні. Аспіранти отримали цінні поради від досвідчених науковців щодо подальшого вдосконалення їхніх дослідницьких проєктів.

    Рішенням методичної комісії були схвалені усі заслухані методики наукових досліджень аспірантів.

У Миколаївському НАУ відбувся захист кваліфікаційних робіт магістрів-біотехнологів

   23 грудня 2025 р. на факультеті ТВППТСБ відбулося засідання Державної екзаменаційної комісії із захисту кваліфікаційних робіт Освітньої спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія» рівня вищої освіти «Магістр». Головою екзаменаційної комісії було призначено докторку сільськогосподарських наук, професорку, академіка НААНУ,  заступницю директора з наукової роботи Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН України Світлану Іванівну Ковтун.

   Тематика кваліфікаційних робіт вирізнялася широкою різноманітністю, актуальністю, практичним значенням та повністю відповідала шифру спеціальності. А здобувачі під час захисту продемонстрували високий рівень володіння фаховими компетенціями та практичними навичками в галузі біотехнології. Відповіді студентів на запитання членів екзаменаційної комісії під час дискусії були логічними, аргументованими та професійними.

   Детальніше

      Завідувачка лабораторії біотехнології відтворення тварин Інституту Оксана ЩЕРБАК взяла участь у Чесько-українському науковому форумі «Czechia – Ukraine: Exploring Scientific Horizons Together», що відбувся 28 листопада 2025 року в Остравському університеті (м. Острава, Чеська Республіка). Захід було присвячено розвитку наукової співпраці між Чеською Республікою та Україною, об’єднуючи провідних дослідників, представників державних установ та наукових організацій обох країн.

   У межах форуму активно обговорювалися напрями спільних досліджень, нові освітні можливості та перспективи інституційного партнерства. Оксана ЩЕРБАК долучилася до дискусій, представляючи наукові підходи та напрацювання Інституту у сфері збереження біорізноманіття тварин.

   Особливу увагу учасники приділили питанням охорони природної спадщини, сталому використанню біоресурсів та ролі наукових установ у підтриманні екосистемної стійкості як ключового елементу продовольчої безпеки та адаптації агросистем до змін клімату.

   Участь Інституту в такому міжнародному форматі сприяє розширенню наукових контактів, формує підґрунтя для майбутніх спільних проєктів і зміцнює позиції української науки у європейському дослідницькому просторі. Інститут висловлює вдячність організаторам форуму та партнерам за підтримку фахового діалогу й можливість представити напрацювання українських учених на міжнародній арені.

       У межах співпраці Миколаївського НАУ з Інститутом розведення і генетики тварин ім. М.В. Зубця НААН для здобувачів вищої освіти факультету ТВППТСБ  було проведено фахову лекцію докторкою сільськогосподарських наук, професоркою, академіком НААН, заступницею директора з наукової роботи ІРГТ ім. М.В. Зубця НААН Світланою Ковтун.

    20 листопада 2025 року Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД, Україна) спільно з Warsaw Enterprise Institute (WEI, Польща) провели онлайн-дебати «Трудова мобільність та інтеграція між Україною та Польщею: баланс викликів і можливостей» в межах проєкту «Спільне майбутнє. Польща та Україна на єдиному європейському ринку».

     Ольга КРУГЛЯК, канд. економ. наук, провідний науковий співробітник лабораторії науково-інформаційного забезпечення, економіки та маркетингу інновацій взяла активну участь в обговоренні як майбутнє розширення ЄС впливає на ринки праці України, Польщі та інших європейських країн, а також на механізми взаємної інтеграції, визнання кваліфікацій і партнерство між бізнесом, урядами та ринковими інституціями.

     Особлива увага була приділена питанням регулювання трудової мобільності та координації між країнами. Ці питання особливо важливі для аграрного сектору та тваринництва, де відтік або залучення працівників безпосередньо впливає на продуктивність господарств, стабільність виробництва та експортний потенціал. Скоординовані рішення з регулювання міграції і підтримки підприємств можуть сприяти відновленню українського тваринництва та підтримці зростання виробництва в Польщі.

    Експерти наголосили на важливості погодженої політики щодо трудової міграції та підтримки підприємств у різних секторах економіки.

        20 листопада 2025 року в м. Києві відбулись Дев’ятнадцяті річні збори Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників на тему: «Стратегія розвитку аграрного сектору економіки до 2030 року: завдання агроекономічної науки». Захід організовано Національним науковим центром «Інститут аграрної економіки» та Громадською організацією «Всеукраїнський конгрес вчених економістів-аграрників» (ГО «КЕА»). Він став важливою платформою для обговорення актуальних питань аграрної економіки, розвитку сільських територій та викликів, з якими стикається Україна на шляху до євроінтеграції. Ольга КРУГЛЯК, канд. економ. наук, провідний науковий співробітник лабораторії науково-інформаційного забезпечення, економіки та маркетингу інновацій, взяла активну участь у заході.

    Вітальне слово на відкритті заходу виголосили ключові спікери, серед яких: Юрій ЛУПЕНКО, голова Президії ГО «КЕА», віцепрезидент НААН, директор ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН, а також Іван КИРИЛЕНКО, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій. Ігор ГРИНИК, в.о. першого віцепрезидента НААН, акцентував увагу на важливості модернізації аграрного сектору в умовах війни та наукових досягнень у сфері агроекономіки.

    Основними темами обговорення стали стратегічні напрямки розвитку аграрного сектору до 2030 року, ефективне використання земельних ресурсів, підтримка аграріїв через розвиток кооперації та форм господарювання, а також модернізація сільських територій. Зокрема, обговорювалися питання розвитку інфраструктури, цифровізації сільського господарства, а також підтримки експортного потенціалу.

    Панельні дискусії, що пройшли у рамках конференції, стали важливими етапами роботи заходу. У першій панелі розглядалися виклики війни та євроінтеграції, що постали перед українським аграрним сектором, а друга панель була присвячена розвитку сільських територій України через призму завдань агроекономічної науки.

    Під час заходу було представлено низку цікавих доповідей на тему розвитку аграрної економіки в умовах глобальних змін, а також обговорено важливість пошуку нових рішень для підтримки сталого розвитку сільських територій та підвищення конкурентоспроможності вітчизняного аграрного сектору. В роботі секційної частини заходу Ольга КРУГЛЯК представила доповідь «Система прогнозування та управління розвитком молочного скотарства в аграрних підприємствах як платформа для підвищення їх стійкості та ринкової ефективності».

    Дев’ятнадцяті річні збори Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників підтвердили ключову роль наукової думки у формуванні й реалізації стратегій розвитку аграрного сектору України до 2030 року. Захід став майданчиком для вироблення практичних рекомендацій, а також демонстрацією національної та міжнародної підтримки трансформаційних процесів в аграрній сфері України.

     В рамках договору про співдружність між Інститутом розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця й Миколаївським НАУ у другий тиждень листопада 2025 р. відомий вчений - ПОЛУПАН Юрій Павлович, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН подарував лекцію студентам факультету ТВППТСБ за програмою дисципліни "Генетика з біометрією". Студенство спеціальності Н2 "Тваринництво" отимало від досвідченого дослідника не тільки теоретичний актуальний зміст щодо застосування біометричних методів аналізу технологій, а ще і провів, за власним досвідом під час роботи в галузі сільськогосподарського тваринництва, наживо, на особистих матеріалах показ можливостей успішного використання прикладних пакетів аналізу, що широко росповсюджені у країнаї Європи та Світу. Автор/співавтор декількох вітчизняних порід тварин й власник патентів та селекційних досягнень в аграрній науці професійно й насичено представив майбутнім фахівцям у технологіях тваринництва, що завтра будуть продовжувати справу розбудови сільського господарства країни. Звернувши увагу на приоритетність формування бази даних по живих об"єктах, її обовязкової віріфікації, Юрій Павлович з науково апробованим підходом показав реальний успіх застосування інформаційно-обчислювальних прикладних програм в управлінні стадом, селекційним процесом, задля успішного бізнесу у галузі. Навіть дзвоник на перерву не зірвав студентів з лекційних лавок - а то вірна ознака в університетському сеоредовищі, що зустрілися з фахівцем із досвідом та знаннями... Виражаємо свою вдячність колективу інституту, Ю.П.Полупану за подарений досвід.

     ДОКЛАДНІШЕ

   11 листопада 2025 року у Конгресно‑виставковому центрі «Парковий» (м. Київ)  відбулася V науково‑практична конференція з міжнародною участю «Шлях до батьківства: можливі інструменти збереження майбутнього». Захід організовано багатопрофільним медичним центром Medical Plaza. Завідувачка лабораторії біотехнології відтворення тварин Оксана ЩЕРБАК взяла активну участь у роботі конференції.

   Слід зазначити, що конференція зібрала провідних фахівців у галузі репродуктивної медицини, гінекології, ендокринології та біотехнологій. Важливо, що до участі були запрошені й науковці, які прагнули поєднати клінічний досвід із сучасними дослідженнями, створивши простір для міждисциплінарного діалогу.

   На конференції представили доповіді провідні експерти: Наталія ДАНКОВИЧ розкрила питання інтеграції програм репродуктивних технологій у систему НСЗУ;  Дарина БАЛЮТА представила сучасний погляд на донорство ооцитів; Наталія ЦІП акцентувала увагу на проблемі гіперплазії ендометрія та її онкогінекологічних аспектах; Давід ШАХБАЗОВ поділився досвідом ведення вагітності після 40 років та можливостями ДРТ; Лариса ЛОНЧАР висвітлила вплив дисбіотичних порушень мікробіому на стан шкіри та репродуктивне здоров’я; Сергій ЗАЇКА продемонстрував нові підходи до оцінки якості ембріонів із використанням штучного інтелекту; Анастасія ФЕДОРУК розглянула метаболічний синдром як фактор порушення фертильності; Ольга ПИЛИПЕНКО поділилася практичними аспектами ведення вагітності після програм ДРТ; Олександр ПЛИГ представив пакети ЕКЗ від НСЗУ та їх впровадження у клінічну практику.      

   Участь у конференції стала важливим етапом у професійному розвитку та сприяла розширенню наукових контактів Інституту. Отримані знання та обговорені інноваційні методи будуть використані у подальших дослідженнях та практичній діяльності лабораторії біотехнології відтворення тварин.