Нове
7 липня 2020 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН відбулось засідання координаційно-методичної ради з виконання ПНД НААН № 37 «Збереження генофонду порід» щодо розгляду звітів про виконання завдань програм наукових досліджень НААН № 37 «Система роботи в популяціях і збереження біологічного різноманіття генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин» («Збереження генофонду порід») та підпрограми 1 «Методи селекційно-генетичного удосконалення тварин та системи моніторингу і оцінки генетичних ресурсів скотарства» ПНД № 29 «Розроблення інноваційних технологій виробництва, систем годівлі та методів селекції великої рогатої худоби і забезпечення якості продукції скотарства» («Скотарство») за перше півріччя 2020 року. Засідання було проведено дистанційно за використання платформи ZOOM.
Про результати виконаних досліджень доповіли керівники та відповідальні виконавці завдань з 11 наукових установ та дослідних 
станцій НААН. Проведено обговорення виконуваних досліджень, уточнені заключні етапи робіт та підготовки остаточних звітів. На засіданні затверджено план роботи координаційно-методичної ради на друге півріччя 2020 року та прийнято ухвалу. Підсумував роботу засідання голова координаційно-методичної ради, директор інституту Юрій Полупан.
З метою підвищення міцності біотехнологічного сектору в Україні, в тому числі у тваринництві, Фонд США-України «BioUkraine» надає гранти українським науковцям-біотехнологам, професорам та студентам для участі в онлайн-заходах у цьому році, які сприятимуть їх професійному зростанню, підвищенню репутації України, заохочуватимуть наукове співробітництво та комерціалізацію технологій.
На конкурсній основі одержала грант Оксана Василівна Щербак, кандидат с.-г. наук, завідувач лабораторії біотехнології відтворення Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН для участі у Конференції американської та канадської асоціацій ембріотрансплантації (07.10.20, https://bioukraine.org/programs/travel-grants/).
Щиро вітаємо!
16–17 червня 2020 року на черговому засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 при Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН відбувся прилюдний захист дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук:
- за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин – Шуляр Аліни Леонідівни за темою «Динаміка господарськи корисних ознак корів української чорно-рябої молочної породи за вбирного схрещування в умовах Полісся». Науковий керівник – доктор с.-г. наук, професор Пелехатий М.С.;
- за спеціальністю 03.00.15 – генетика – Чепіги Альони Михайлівни за темою «Аналіз генетичного різноманіття локальних порід та породних груп качок китайської та української селекції за використання мікросателітних ДНК-локусів». Науковий керівник – доктор біол. наук, професор Костенко С.О. Також за цією ж спеціальністю відбувся захист Шуліки Любові Володимирівни за темою «Поліморфізм генів міостатину та інсуліну і його зв’язок з продуктивними ознаками курей ліній української селекції порід род-айленд червоний і плімутрок білий». Науковий керівник – доктор с.-г. наук Кулібаба Р.О.
За результатами успішного захисту здобувачів рішення про присудження наукових ступенів прийнято одноголосно. Щиро вітаємо здобувачів!
Слід зазначити, що упродовж 2019 р. було проведено 11 захистів: 5 докторських дисертацій (4 – за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин і 1 – за спеціальністю 03.00.15 – генетика) та 3 кандидатські дисертації за спеціальністю 03.00.15. Серед них – одна докторська і одна кандидатська дисертації випускників нашої аспірантури.
Все більше значення для світової спільноти набуває проблема цілеспрямованого управління генетичними ресурсами в сільському господарстві. Велика різноманітність тваринницьких генетичних ресурсів є важливим фактором для їх адаптації до умов утримання і розвитку виробництва сільськогосподарської продукції. Разом з тим, проблема підтримки генетичного розмаїття знаходиться під загрозою. Необхідність збереження цього потенціалу обумовлена такими причинами як зміна клімату і небезпечність з’явлення нових, в тому числі інфекційних, захворювань тварин. Важливе значення мають дані щодо темпів зникнення тих генетичних ресурсів, за якими не встановлено контроль з боку фахівців, не відомі їх характеристики та потенціал. Необхідно концентрувати всі зусилля, що мають бути направлені на розуміння пріоритетів і захисту світових генетичних ресурсів.
Генетичні ресурси тварин відносяться до найбільш цінних і стратегічно важливих запасів кожної країни. Вони є основним засобом для господарств, які розводять тварин, і належать до числа найважливіших ресурсів для фермерських господарств. Збереження на достатньо високому рівні генетичного розмаїття сільськогосподарських тварин створює підґрунтя для ефективного ведення селекційно-племінної роботи і визначає її спрямованість на підвищення рівня адаптивності та відтворних ознак тварин, що забезпечить конкурентоспроможність вітчизняних порід. Автохтонні локальні породи володіють значним резервом генетичної мінливості і комплексом генів, фенотиповий прояв яких забезпечує унікальні якісні показники продукції та раціональне використання ними малопридатних сільськогосподарських територій, на яких недоцільно утримувати тварин комерційних порід. Відповідно до цього створюються додаткові можливості у повному обсязі задовольняти споживчий попит населення і підвищувати якість та екологічну безпечність продукції тваринництва.
Ратифікація Україною в 1994 р. Конвенції про біологічне різноманіття, схвалення прийнятої у 2007 р. Інтерлакенської декларації глобального плану дій щодо генетичних ресурсів та підписання 2012 р. Ногайського протоколу про доступ до генетичних ресурсів та справедливий і рівноправний розподіл вигоди від їхнього використання, накладає на нашу країну певні зобов’язання.
Проведено дослідження з аналізу стану і здійснено характеристику існуючого біорозмаїття сільськогосподарських тварин у сільськогосподарських підприємствах з точки зору тенденцій розвитку та пов'язаних з ними ризиків щодо генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин. Встановлено поточні статуси (категорії) ризику кожної підконтрольної породної популяції великої рогатої худоби України.
Виявлено тенденцію до щорічного скорочення як чисельності суб’єктів племінної справи у відповідній підгалузі тваринництва, так і загального та маточного поголів’я у локальних та зникаючих породах. За даними Державного реєстру племінних тварин, в Україні на межі повного зникнення перебувають сіра українська, білоголова українська, лебединська породи великої рогатої худоби; українська степова ряба, та українська степова біла породи свиней; сокільська та українська гірсько-карпатська породи овець, гуцульська порода коней. Упродовж 2014 - 2018 рр. втрачено останні племінні (підконтрольні) стада бурої карпатської великої рогатої худоби та свиней миргородської порід.
Ситуація, яка склалася нині у тваринництві України, досить складна з огляду на використання в процесі виробництва продукції обмеженої кількості високопродуктивних спеціалізованих порід сільськогосподарських тварин.
Підтримання біорозмаїття генетичних ресурсів тварин також потребує систематичного підходу до роботи в генофондних стадах, який передбачає одержання об’єктивної інформації щодо підконтрольних популяцій і створення бази даних для аналізу їх структури, планування селекційно-племінної роботи, дослідження генетичних процесів та вирішення комплексу питань щодо їх збереження та використання.
Відсутність національної стратегії, плану дій з генетичними ресурсами, чіткої ефективної системи управління і забезпечення їх сталого розвитку, централізованої інформаційної системи та постійного моніторингу і контролю призводить до втрати вітчизняних унікальних порід і типів сільськогосподарських тварин. З метою посилення координації заходів із вдосконалення та збереження генетичних ресурсів тварин на національному і міжнародних рівнях необхідно створення в Україні Національного центру генетичних ресурсів тварин. Одним із основних заходів є продовження фінансової підтримки Програми збереження та раціонального використання генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин. Проте впродовж останніх років через низку об’єктивних і суб’єктивних причин ця програма майже не фінансувалася, що призвело до різкого зменшення чисельності сільськогосподарських тварин локальних і зникаючих порід.
Науковими установами НААН було розроблено цільові Програми збереження генофонду основних видів сільськогосподарських тварин в Україні на період до 2015 року та на 2017–2025 роки, але вони не затверджені галузевим міністерством і не отримали офіційного статусу. За результатами виконання програм наукових досліджень розроблено методологічні та організаційні основи збереження генофонду сільськогосподарських тварин, визначено генофондні об’єкти та систему роботи в них. Крім наукових досліджень, сформовано мережу галузевих кріобанків та продовжується створення кріоколекції генетичного матеріалу за видами тварин.
На реалізацію програм спрямовувалося створення і функціонування Банку генетичних ресурсів тварин Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, який постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 р. № 472-р віднесеного до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання. У Банку зберігається і систематично поповнюється генетичний матеріал усіх видів сільськогосподарських тварин у вигляді статевих та соматичних клітин для використання з науково- дослідною і виробничою метою.
Останніми роками Банк генетичних ресурсів тварин ІРГТ імені М.В.Зубця НААН поповнено з високою племінною цінністю та з відповідними фізіологічними характеристиками спермою плідників, зокрема, півнів бірківської барвистої, полтавської глинястої, плімутрок білий популяцій Х-1 і Х-2 популяцій курей, баранів сокільської та української гірськокарпатської порід. Вперше в Україні створено кріоколекцію еякульованих сперматозоїдів кнурів (української степової білої, української степової рябої та миргородської порід) та яйцеклітин свиноматок. Закладено на довгострокове зберігання ембріони корів сірої української та білоголової української порід.
Інститутом розроблено концептуальні підходи щодо відбору генетичного матеріалу для зберігання і систему збереження генетичного біорозмаїття тварин, конкретизовано загальні методологічні підходи до оцінки специфіки генетичних ресурсів. Результатом роботи Інституту стало набуття Україною з 2009 р. членства у Європейському регіональному центрі генетичних ресурсів тварин (European Regional Focal Point for Animal Genetic Resources, ERFP) при FAO (https://www.animalgeneticresources.net/).
Наразі науковими установами Відділення зоотехнії НААН у тісній співпраці з племінними господарствами з розведення локальних, зникаючих і малочисельних порід впроваджується технологія кріозбереження генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин, у тому числі і як «віртуальних генофондних кріостад». Це дасть можливість забезпечити ефективне збереження біорозмаїття, оцінку і регулювання збалансованості агроекосистем. Проводиться оцінка оригінальності якісних показників і технологічних особливостей тваринницької сировини від унікальних вітчизняних порід для одержання вітчизняної продукції під маркою національного екобренду.
Цього року першому директорові Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, доктору сільськогосподарських наук, професору Володимиру Юхимовичу Недаві виповнилося б 95 років.
Коло наукових інтересів Володимира Юхимовича охоплювало дослідження проблеми поліпшення продуктивних і племінних якостей симентальської худоби методами селекції за чистопорідного розведення і схрещування, він здійснював наукове керівництво великомасштабними дослідженнями з питань виведення нових для України спеціалізованих м’ясних і молочних порід великої рогатої худоби. Науковий і практичний інтерес представляють дослідження В. Ю. Недави з питань використання явища гетерозису у скотарстві, застосування наноматеріалів у біотехнологічних дослідженнях.
У 1975 році В. Ю. Недаву призначають директором новоствореного Українського науково-дослідного інституту розведення і штучного осіменіння великої рогатої худоби (наразі – Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН), який він очолював понад 10 років (1975–1986). Під його керівництвом було здійснено будівництво у с. Чубинське Бориспільського району Київської області лабораторного корпусу інституту та його оснащення необхідним обладнанням.
В. Ю. Недава – співавтор 3-х порід великої рогатої худоби: бурої карпатської (1972), української м’ясної (1993) та української чорно-рябої молочної (1995). Учений є автором більше 200 наукових праць, він брав активну участь у підготовці висококваліфікованих фахівців-зооінженерів. Під його науковим керівництвом виконали і захистили кандидатські дисертації 12 науковців.
Останніми роками наукові дослідження Інституту зосереджені на застосуванні сучасних методів геномної селекції у тваринництві, біотехнологій прискореного відтворення тварин з високою племінною цінністю та збереження біологічного різноманіття у тваринництві України; послідовно відстоюється необхідність запровадження і розроблено проект та дорожню карту сучасної вітчизняної організаційно-функціональної системи селекції у тваринництві України для забезпечення вітчизняного тваринництва власними породними ресурсами.
Інститут активно працює над впровадження стратегії порідного удосконалення стад молочної худоби на замовлення бізнес-структур, запроваджує системний підхід до поєднання науково-експериментальної і виробничої діяльності за принципом «Інститут і його мережа дослідних господарств – єдиний науково-виробничий комплекс»!
Свідченням міжнародного визнання діяльності Інституту є його членство у Європейському регіональному центрі генетичних ресурсів тварин при FAO та у Європейській асоціації ембріотрансплантації (https://www.aete.eu/publications/statistics/).
Про вагоме значення Інституту як головної наукової селекційної установи в галузі тваринництва України свідчить віднесення його до категорії стратегічних об’єктів державної власності (постанова КМУ від 04.03.2015 р. № 83), а Банк генетичних ресурсів тварин Інституту визнано науковим об’єктом, що становить національне надбання України (розпорядження КМУ від 19.08.2002 р. 472-р)!
Інститутом розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН цьогоріч 19 і 20 травня заплановано проведення двох конференцій, присвячених вшануванню пам’яті Володимира Юхимовича (деталі за посиланням: http://iabg.org.ua/images/M_images/programa2020.pdf, http://iabg.org.ua/images/M_images/conferen.20.05.2020.pdf)
Науковці мережі Інституту розведення і генетики тварин ім. М.В.Зубця НААН брали участь у ХІІІ Міжнародному молочному конгресі, який відбувся 03–04 березня 2020 року. Це щорічний бізнес-майданчик, що дозволив ознайомитися із ситуацією в галузі, новітніми розробками, почути доповіді провідних світових та вітчизняних експертів, а також визначити курс розвитку галузі.
Конгрес працював протягом двох днів у трьох секціях: «Українська молочна галузь: виклики та стратегії», «Технології виробництва молока та управління сучасною МТФ» та Всеукраїнська ветеринарна конференція.
Науковців було детально ознайомлено з наступними питаннями за темами:
– «Українська молочна галузь: виклики та стратегії»: підсумки галузі за 2019 рік, основні тенденції розвитку, світовий молочний ринок та українські перспективи, що потрібно аби потрапити до ТОП світових виробників.
– «Технології виробництва молока та управління сучасною МТФ»: особливості годівлі та утримання корів, епізоотичні загрози сучасного молочного скотарства, недооціненні резерви МТФ, оптимізація процесів в умовах глобальної зміни клімату.
– Всеукраїнська ветеринарна конференція: профілактика, лікування незаразних, а також інфекційних та інвазійних хвороб у ВРХ, способи покращення ефективності відтворення корів.
Також було проведено виставку з надзвичайно цікавими локаціями по молочному скотарству та ярмарок-дегустацію від українських виробників молочної продукції «Смакуй Українське».
Біотехнологи інституту взяли участь в семінарі «Ультразвукова діагностика (далі УЗД) в репродукції», який проходив 6 жовтня 2017 року в центрі репродуктивного здоров’я сім’ї ADONIS FAMILY (м. Київ).
У вступній частині семінару завідувач відділення допоміжних репродуктивних технологій Наталія Владикіна ознайомила присутніх із основними напрямами діяльності відділення та Центру в цілому. Вона зробила акцент на створеному Учбовому центрі, що є інтерактивною площадкою для обміну досвідом спеціалістів в області допоміжних репродуктивних технологій, ембріології, генетиці та хірургії.
Доповідь щодо ролі УЗД в репродукції представив репродуктолог Дмитро Белецький. Він зупинився на історичних аспектах створення та застосування ультразвукової діагностики в медицині, особливостях та основних правилах її застосування, способах та характеристиках одержаної інформації.
Про проведення УЗД перед програмами допоміжних репродуктивних технологій та діагностиці супутніх патологій доповіла репродуктолог Ольга Сілаєва. Пані Ольга зупинилась на поширених та рідкісних патологія репродуктивних органів, які зустрічаються під час УЗД. Також звернула увагу присутніх на патології репродуктивних органів жінок в разі яких не рекомендовані ніякі допоміжні репродуктивні технології.
Також під час проведення заходу науковцями інституту досягнуто попередніх домовленостей щодо участі у заходах організованих учбовим центром ADONIS.