Відповідно до постанов Державного Комітету Ради Міністрів СРСР з науки і техніки № 429 від 8 квітня 1975 р. та Ради Міністрів УРСР № 21 від 10 вересня 1975 р. на базі Київської дослідної станції тваринництва «Терезине» та Центральної дослідної станції штучного осіменіння сільськогосподарських тварин був організований Український науково-дослідний інститут розведення і штучного осіменіння великої рогатої худоби. За наказом Держагропрому УРСР № 205 від 24 червня 1987 р. установу реорганізовано в Український науково-дослідний інститут по племінній справі в тваринництві. З 14 квітня 1992 р. носить назву – Інститут розведення і генетики тварин Української академії аграрних наук (з 6 січня 2010 р. Національної академії аграрних наук України).
З першопочатків свого існування інститут виконував функцію головного науково-методичного та координаційного центру з проблем селекції, генетики та біотехнології у тваринництві. Відповідно до окреслених завдань сформовано структуру інституту, яка поєднала відділення розведення молочної та м’ясної худоби, генетики і біотехнології, кожне з яких у свою чергу було представлене рядом лабораторій та секторів. Також функціонували відділи відтворення, економіки, аспірантури та науково-технічної інформації. Для розширення масштабів роботи відкрили філії у Дніпропетровську, Львові та Черкасах, на базі яких наразі створено потужні науково-дослідні інститути.
У становлення інституту істотний внесок зробив його фундатор, перший заступник голови Ради Міністрів УРСР, талановитий організатор аграрного виробництва та вчений-селекціонер П. Л. Погребняк. Разом із першим директором інституту В. Ю. Недавою (1975–1986) вони доклали значних зусиль до створення належної матеріально-технічної бази, розширення та впорядкування структури інституту, розгортання плідної науково-дослідної роботи, виховання гідного наукового колективу.
|
|
|
Михайло Васильович Зубець |
У подальшому ствердження інституту як головного науково-методичного центру України з розведення і селекції, генетики та біотехнології у тваринництві було реалізоване завдяки послідовній і цілеспрямованій діяльності його директорів В. Б. Блізніченка (1986–1989), Д. Т. Вінничука (1989–1992), М. В. Зубця (1992–1996), М. Я. Єфіменка (1996–2002), В. П. Бурката (2002–2009), І. В. Гузєва (2009–2011), М. І. Бащенка (2011–2012), К. В. Копилова (2012), С. Ю. Рубана (з 2012 р.), а також їх заступників з наукової роботи Д. Т. Вінничука, В. П. Бурката, Й. З.Сірацького, М. Я. Єфіменка, В. Є. Кузнєцова, О. Ф. Хаврука, Ю. П. Полупана, І. В. Гузєва, С. Ю. Рубана, С. І. Ковтун, О. М. Федоти.
Становлення закладу за часом співпало з кардинальними перетвореннями вітчизняного генофонду порід сільськогосподарських тварин. Ученими інституту вперше після М. Ф. Іванова розроблено новітню теорію та методологію породотворення, основні концептуальні положення якої покладено в основу національних програм виведення високопродуктивних спеціалізованих порід і типів великої рогатої худоби (Зубець М. В., Буркат В. П., Єфіменко М. Я., Хаврук О. Ф. та ін.). Основна стратегічна мета при цьому полягала в залученні кращого світового генофонду та практично повному збереженні позитивних якостей місцевих порід на основі складного відтворного схрещування. Останнє двадцятиріччя ознаменувалося апробацією і визнанням як селекційних досягнень українських червоно- та чорно-рябої, червоної і бурої молочних порід; української, волинської, поліської та південної м’ясних порід. Нині зусилля вчених інституту спрямовуються на виведення симентальської м’ясної породи, що знаходиться на завершальному етапі. Усі вищезазначені породи за своїм генетичним потенціалом продуктивності та технологічними якостями відповідають рівню європейських стандартів.
Ученими Інституту розведення і генетики тварин було розроблено теоретичну концепцію процесу консолідації спадковості помісних тварин при розведенні «у собі» та відтворному схрещуванні, запропоновано методи їхнього аналізу на хромосомному рівні; гіпотезу щодо прояву ефекту гетерозису у помісних тварин та причин його згасання у поколіннях при їхньому розведенні «у собі»; нову систему селекції помісних бугаїв при проведенні відтворного схрещування у скотарстві, яка об’єднує позитивні елементи розведення помісей «у собі» з постійним залученням кращого світового генофонду, що дає можливість систематично нарощувати генетичний потенціал продуктивності порід. Запропоновано оригінальну методику визначення ступеня фенотипової консолідації генеалогічних груп у тварин та нову систему класифікації великої рогатої худоби за типом конституції.
Діяльність інституту зорієнтована не тількі на теоретичні і практичні дослідження з розведення та селекції сільськогосподарських тварин, але значних здобутків досягнуто у розв’язанні проблем генетики та біотехнології. Зокрема, розроблено та запроваджено у виробництво ефективні технології хромосомного контролю плідників (Качура В. С., Мелешко А. О.) та кріоконсервування сперми сільськогосподарських тварин (Чирков В. А.), які відзначено Державною премією Ради Міністрів СРСР. Колективом генетиків і біотехнологів інституту запропоновано: методи контролю генетичної консолідованості та спрямованості селекційного процесу при схрещуванні за комплексом поліморфних біохімічних систем, технології одержання монозиготних телят-близнюків із половинок ембріонів; спосіб оцінки морозостійкості сперми за біохімічними показниками. Також впроваджено сучасні біотехнології для раціонального використання гамет та ембріонів сільськогосподарських тварин. При цьому досліджено генетичні аспекти гаметогенезу ссавців при формуванні ембріонів in vitrо; життєздатністькріоконсервованих епідидимальних сперматозоїдів кнурів. Розроблено основи комплексного аналізу ембріопродуктивності корів-донорів та морфоцитогенетичної оцінки стану зародків у системі збереження і раціонального використання генофонду тварин. Обґрунтовано та впроваджено використання нанобіоматеріалів для оптимізації середовищ культивування та кріосередовищ. Науковці інституту здійснюють регулярний популяційний моніторинг важких спадкових аномалій великої рогатої худоби. Впроваджено у практику проведення генетичних дослідження з ідентифікації походження сільськогосподарських тварин, створюються панелі для тестування генів господарські корисних ознак для подальшої оцінки племінної цінності тварин.
Інститут розведення і генетики тварин Національної академії аграрних наук України є головною установою науково-методичного центру НААН «Розведення тварин», у рамках якого співпрацює з 16 науково-дослідними установами. Інститут з 2006 р. координує виконання програми наукових досліджень НААН «Збереження генофонду», завдання якої реалізовують 12 наукових установ системи НААН. На його виконання спрямовувалося створення при інституті Банку генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин з філіями у регіонах України, віднесеного до наукових об’єктів, що становлять національне надбання (розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. № 472-р.). Результатом реалізації завдань програми «Збереження генофонду» є членство України з 2009 р. у Європейському регіональному центру генетичних ресурсів тварин (European Regional Focal Point for Animal Genetic Resources, ERFP) при ФАО.
Науковцями інституту в рамках завдань програми сформульовано стратегію комплексного застосування біотехнологій у системі збереження і раціонального використання генетичних ресурсів тварин.
Інститут атестований Міністерством аграрної політики України як селекційний центр із тваринництва (2009), підприємство з племінної справи у тваринництві ІІІ категорії (2009), підприємство з оцінки якості молока (2009), підприємство з трансплантації ембріонів (2009), лабораторія генетичного контролю (2009). Інститут має ліцензію на реалізацію племінних (генетичних) ресурсів, проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин (2013).
Наразі інститутом продовжується виконання значного обсягу робіт щодо вдосконалення нормативно-законодавчої бази з питань ефективного ведення селекційного процесу в Україні, забезпечення реалізації завдань Національного проекту «Відроджене скотарство». З цією метою у 2011 р. створено Державне підприємство «Головний науково-виробничий інформаційно-селекційний центр у тваринництві Інституту розведення і генетики тварин НААН» (постанова НААН від 27.07.2011 р).
Наукова установа плідно співпрацює з інститутами Національної академії наук України (Інститут хімії поверхні ім. О. О. Чуйка, Інститут репродуктивної медицини, Інститут органічної хімії НАН України), з вищими навчальними закладами аграрного профілю (Національний університет біоресурсів і природокористування України, Харківська державна зооветеринарна академія, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького, Миколаївська державна аграрна академія, Подільська державна аграрно-технічна академія, Полтавська державна аграрна академія, Житомирський національний агроекологічний університет, Луганський, Білоцерківський, Вінницький та Сумський національні аграрні університети, Одеський, Херсонський, Миколаївський, Дніпропетровський державні аграрні університети), а також Національним педагогічним університетом ім. Драгоманова, Славістичним університетом, Національним університетом харчових технологій та ін.
Інститут розведення і генетики тварин тісно співпрацює із Департаментом ринків продукції тваринництва, Головною державною племінною інспекцією Міністерства аграрної політики і продовольства України.
Учені інституту підтримують творчі зв’язки та проводять спільні наукові дослідження із науковими установами, фірмами, асоціаціями ряду зарубіжних країн: Білорусі, Казахстану, Канади, Молдови, Болгарії, Чехії , Франції, Німеччини, Польщі, Росії, США, та ін. ). У 2002 р. вчені інституту брали участь у Міжнародному регіональному учбовому семінарі «Стан світових генетичних ресурсів тваринництва» (під егідою Продовольчої і Сільськогосподарської організації ФАО та Світової асоціації тваринників (WAAP). Зокрема, у 2006 р. розробки інституту з проблем біотехнології були презентовані на міжнародній виставці «Біо-2006» (м. Чикаго, США). У 2013 р. науковці інституту представили досягнення вітчизняних вчених на науковій конференція «Animalscience – challengesandinnovations”, організованої інститутом тваринницьких наук, м.Костинброд, Болгарія.
На базі Інституту розведення і генетики тварин регулярно проходять міжнародні, загальнодержавні та обласні наради, конференції, дискусії з актуальних проблем селекції, генетики та біотехнології відтворення сільськогосподарських тварин, щорічні семінари та навчання спеціалістів агропромислового виробництва.
Науковці інституту, здійснюючи на високому рівні фундаментальні та прикладні дослідження, роблять суттєвий внесок у науково-технічний і духовний прогрес України. За період діяльності закладу його співробітниками одержано 145 охоронних документів на винаходи та корисні моделі, 32 – на селекційні досягнення. Істотну частину винаходів становлять сучасні інноваційні конкурентоспроможні технологічні процеси, захищені 28 патентами та рекомендовані для комерційної реалізації.
Інститутом розведення і генетики тварин також розгорнуто плідну роботу у напрямі організаційно-правового забезпечення галузі племінного тваринництва. У зв’язку з цим розроблено 24 нормативно-правові документи до Закону України «Про племінну справу у тваринництві», які затверджено Міністерством аграрної політики і продовольства України і зареєстровано Міністерством юстиції.
Визнаючи пріоритетність та практичну значущість наукових досягнень учених інституту, їх відзначено державними преміями України в галузі науки і техніки, преміями В. Я. Юр’єва Національної академії наук України, Національної академії аграрних наук України «За видатні досягнення в аграрній науці», Президента і Верховної Ради України для молодих учених, почесними званнями «Заслужений діяч науки і техніки України», «Заслужений працівник сільського господарства України», «Заслужений винахідник України», Почесними відзнаками Президента України та НААН. Серед учених, удостоєних вищезазначених відзнак, – М. В. Зубець, В. П. Буркат, М. Я. Єфіменко, О. Ф. Хаврук, І. В. Гузєв, І. П. Петренко, Б. Є. Подоба, Ю. П. Полупан, Й. З. Сірацький, Г. С. Шарапа, В. Г. Кебко, О. Д. Бірюкова, С. І. Ковтун, Р. О. Стоянов, Т. П. Коваль, Н. Л. Рєзникова, І. В. Базишина,К. В. Копилова та ін.
У зв’язку з актуалізацією окремих наукових напрямів проведено реорганізацію структури інституту. Наразі її представляють відділи: селекції молочної худоби; розведення м’ясної худоби; генетики та біотехнології; генетичних ресурсів і інформаційних систем; економіки племінних ресурсів та дослідних господарств; інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури.
В Інституті розведення і генетики тварин з 1988 р. відкрито аспірантуру, в якій проводиться підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації за спеціальностями: 06.02.01 – розведення та селекція тварин; 06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва; 03.00.15 – генетика (сільськогосподарські науки); 03.00.20 – біотехнологія (сільськогосподарські науки). З 1997 р. в ІРГТ НААН діє докторантура за спеціальностями: 06.02.01 – розведення та селекція тварин, 03.00.15 – генетика (сільськогосподарські науки).
Згідно з наказом Вищої атестаційної комісії України № 303 від 1 грудня 1993 р. при Інституті розведення і генетики тварин створено Спеціалізовану вчену раду, уповноважену проводити захист дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора та кандидата сільськогосподарських наук за спеціальностями 03.00.15 – генетика (сільськогосподарські науки) і 06.02.01. – розведення та селекція тварин.
Друкованим органом ІРГТ є міжвідомчий тематичний науковий збірник «Розведення і генетика тварин», заснований у 1971 р. при Центральній дослідній станції штучного осіменіння сільськогосподарських тварин. Збірник кілька разів змінював свою назву, зокрема 1–7 числа вийшли під назвою «Племінна справа і біологія розмноження сільськогосподарських тварин» (1971–1975), 8–15 – «Розведення та штучне осіменіння великої рогатої худоби» (1976–1983), 16–22 – «Разведение и искусственное осеменение крупного рогатого скота» (1984–1990), 23–26 – «Розведення та штучне осіменіння великої рогатої худоби» (1991–1994). З 1995 р. збірник виходить під назвою «Розведення і генетика тварин». Серед членів редакційної колегії збірника були відомі вітчизняні вчені у галузі тваринництва – І. В. Смирнов, М. А. Кравченко, О. В. Квасницький, Ф. І. Осташко та інші, завдяки зусиллям яких він став своєрідною енциклопедією з даної галузі знань.
Формування наукового потенціалу інституту – тривалий процес. Його історія – це, передусім, історія вчених, які на принципах спадкоємності поколінь, нерозривного наукового пошуку, наступності та традиційності в розвитку наукових напрямів, заклали підвалини та відбудували струнку теорію якісного селекційно-генетичного вдосконалення сільськогосподарських тварин, створення умов для реалізації їх генетичного потенціалу.
Прогресивний розвиток науки не можливий без створення наукових шкіл, де на принципах творчої співдружності вчених та спадкоємності поколінь знаходять ствердження кращі наукові традиції та підходи. На базі інституту М. В. Зубцем, В. П. Буркатом, М. Я. Єфіменком, Й. З. Сірацьким засновані наукові школи, які отримали визнання в Україні та за її межами.
За роки існування інституту виховано плеяду відомих учених, наукові досягнення яких є безцінним скарбом вітчизняної сільськогосподарської науки. З гордістю і закономірним вшануванням започатковано Золоті сторінки інституту, до яких занесено академіків, членів-кореспондентів, професорів, докторів та кандидатів наук, які здобули статус Інституту розведення і генетики тварин як провідного галузевого наукового центру.